Повернулася з львівського соціал-медіа кемпу, читала лекцію, слухала інші цікаві доповіді. Законспектувала, щоб сходу викласти в Інтернет, виступ Олега Тягнибока, але не змогла через те, що розрядився ноутбук. Викладаю зараз, а згодом ще викладу конспект доповіді Лесі Оробець і своєї.
З того, що я чула, доповіді Тягнибока і Лесі сподобались мені найбільше. Ще була одна дуже цікава лекція про онлайн-трансляції масових акцій на прикладі підприємницького Майдану, але вона була така, що не законспектуєш – вся основна інформація на слайдах.
Це я кажу про потік «Нове суспільство», у якому брала участь. Бо медіакемп складався з чотирьох паралельних потоків, на інших, зокрема, йшлося про бізнес в Інтернеті, але ця тема мені значно менш цікава.
Я, чесно кажучи, очікувала, що Тягнибок казатиме у своєму виступі приблизно те саме, що каже на зустрічах з виборцями, а соціальні медіа згадає пару разів, щоб була прив’язка до теми семінару. Бо він, хоча й зареєстрований на Фейсбуці, все-таки значно більше відомий, як політик, ніж як блогер 🙂
Так ось, нічого подібного. Зміст його доповіді повністю відповідав назві. Тягнибок чесно півгодини на власному прикладі розповідав про соціальні медіа в житті політика.
Конспект виступу Олега ТЯГНИБОКА «Соціальні медіа в житті політика».
Я не технар, в комп’ютерах і Інтернеті тривалий час нічого не розумів.
Коли я починав займатися політикою — здається, це було не 20, а 200 років тому. Тоді листівки писали від руки, ксерокс чи ризограф були щастям.
Пригадую, на лекції з неврології підсідає до мене товариш, який потім був першою дружбою в мене на весіллі. Він, на відміну від мене, мав комерційну жилку, хоч і навчався в медінституті на лікувальному факультеті, і каже: «Полетімо до Києва. Є можливість за 2 тис. рублів купити комп’ютер».
«А нащо він?» — питаю. «Ну, як?! Ми сидимо у студентському братстві, друкуємо на машинці листівки, а на комп’ютері їх можна буде одразу набрати і роздрукувати».
Я втік з лекцій, поїхав у львівський аеропорт, я був йому потрібен, бо він сам не міг його дотягнути.
Це Олег Савка, зараз є одним з провідних нейрохірургів у Львові.
Ми тоді робили стінгазету, щоб інформувати студентство, бо часи вже були політично ангажовані – починалися акції протесту. Цю стінгазету ми робили від руки.
Зараз часи змінилися, і щоб запросити людей, достатньо повідомлення в Інтернеті.
( Далі )
тільки хочу прокоментувати — що листівки і стінгазету робила я Олексюк- Алла власноруч, справді без компьютерів…
і Олег Савка добрий нейрохірург, і має зі мною публікації які писала я по травмі нерва.
шкода що Олег не згадав про це.
