Exif_JPEG_420
нові телефони 0954353931 фото з кабінету
нові телефони 0954353931 фото з кабінету
ОЛЕКСЮК-НЕХАМЕС А. Г.
кандидат медичних наук
в.о. завідувача кафедрою викладач 0954353931
ВНКЗ ЛОР «Львівська медична академія ім.А. Крупинского»
Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. У зв’язку з цим, виникає нагальна потреба використання комп’ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін у навчальному закладі. Сучасні вимоги до навчання полягають не тільки в тому, щоб студенти засвоїли систему теоретичних знань, практичних умінь та навичок, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, формування в них здатності творчо мислити, вміння зіставляти та аналізувати наукові факти, аргументовано захищати власну точку зору, критично ставитися до джерел інформації та правильно її застосувати, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними.[1,3 ] Еволюційно, зі зростанням пластичності мозку сучасне покоління студентів сприймає інформацію швидше через візуалізацію інформації, так званий інформаційний потік. Методика візуалізації, відео- ряд лекцій, дистанційне навчання — скорочує час навчання, що і є ознакою пластичності мозку і когнітивних здібностей студентів, саме тому, віртуальні платформи дистанційного навчання, це потреба часу і новітнього навчання в умовах еволюційних можливостей сучасного покоління студентів. Нейропласти́чність, також відома як пластичність мозку, термін, що характеризує здатність людського мозку змінюватися та адаптуватися під дією емоцій, досвіду, нового виду діяльності, здатність мозку відновлювати втрачені зв’язки внаслідок пошкодження або у відповідь на зовнішній вплив. [5]. Перед сучасною вищою освітою поставлено завдання підготовки фахівців на рівні світових вимог. Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчаль-ний процес закладів вищої освіти (ЗВО) інноваційних педагогічних технологій і методів. Для медичного навчального закладу головною метою є підготовка висококваліфікованих спеціалістів для роботи у лікувально-профілактичних установах України.
Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчальний процес закладів вищої освіти (ЗВО) інноваційних педагогічних технологій і методів. Для медичного навчального закладу головною метою є підготовка висококваліфікованих спеціалістів для роботи у лікувально-профілактичних установах України. Нинішнє молоде покоління – це покоління, яке насичується інформацією із сучасних джерел: монітор комп’ютера, мобільний телефон, планшет, ґаджети, тому на заняттях необхідно більше використовувати візуально поданий матеріал, що робить його доступ-нішим і зрозумілим для студентів. Інновації (італ. Innovatione – новизна, нововведен-ня) – нові форми організації діяльності та управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства [1]. Інновація педагогічного процесу означає введення нового в мету, зміст, форми і методи навчання та виховання, в організацію спільної діяльності учасників навчального процесу.[3] Інноваційні технології, що використовують у системі вищої освіти, розглядаються як моделювання викладачем змісту, форм і методів навчального процесу відповідно до поставленої мети з використанням новизни. Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі закладів вищої освіти потребує змін у методиці викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом здобуття знань.
У практиці навчально-виховної діяльності сучасного ЗВО використовують такі технології навчання, як: диференційоване, проблемне, контекстне навчання,
ігрові технології навчання, інформаційні технології, кредитно-модульні технології, особистісно орієнто-ване навчання тощо. Сучасне дидактичне навчання спрямоване на пошук технологій контекстного навчання, якому властиві орієнтація на тісний зв’язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом студентів [5]. Одним із видів застосування сучасних інноваційних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутнього спеціаліста є інформаційні
засоби навчання, для успішного і цілеспрямованого використання яких викладачі закладів вищої освіти повинні знати їх дидактичні можливості та принципи функціонування. Впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів медичної галузі допомагає їм опанувати навчальний матеріал в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні засоби сприйняття інформації, що викликає у них позитивні емоції і формує позитивну мотивацію до навчання. З метою інтенсифікації професійної підготовки студентів у ЗВО за допомогою запровадження комп’ютерних презентацій, електронних словників, підручників і посібників; тестових програм, програм-підручників, програм-тренажерів, словників, енциклопедій, відеоуроків, бібліотек електронних наочних посібників та ін. створюється навчально-професійне орієнтоване інформаційне середовище, що сприяє розвитку основ кваліфікованої майстерності майбутніх спеціалістів у медичній галузі [2, 6]. Нині багато інформації можна знайти в мережі «Інтернет». Орієнтація на формування таких репродук-тивних навичок, як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь зіставлення, синтезу, аналізу, оцінювання ви-явлених зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. За таких умов зміни мають торкнутися методики проведення лекційних занять та організації самостійної роботи. Інформаційно-комунікаційні технології посилюють роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. За вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах усіх дисциплін. Інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Відтак, викладач повинен розуміти поняття «педагогічна технологія» та «інновація» для впровадження їх у навчальний процес. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології», «технології в освіті» – широко використовують в психолого-педагогічній літературі та мають понад 300 визначень, залежно від того, як автори уявляють структурні компоненти освітнього процесу [3]. Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної діяльності та мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес створення, упровадження і поширення нового в світі. Інноваційний процес в освіті – це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації на-вчального процесу до нових суспільно-історичних умов [4].
Висновки. Інноваційна освітня діяльність – це складний процес, що потребує умілого, конструктивного управління. Впровадження інноваційних педагогічних технологій суттєво змінює освітній процес, що дозволяє вирішувати проблеми розвивального, особистісно орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи. Разом із тим, у сучасному процесі навчання мають використовувати як традиційні, так й інноваційні методи навчання, які не менш дієві, а в деяких випадках без них просто не обійтись.
Література.
1. Буга Н. Ю. Становлення наукової та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах / Н. Ю. Буга // Економіст. – 2006. – No 9. – С. 60–64.
2. Галиця І. О. Інноваційні механізми активації педагогічного і наукового процесів / І. О. Галиця // Вища школа. – 2011. – No 7/8. – С. 31–37.
3. Атутов П. Р. Технологія та сучасне навчання / П. Р. Атутов // Педагогіка – 1996. – No 2. – С. 18–24.
4. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / Т. І. Туркот. – К. : Кондор, 2011. – 628 с.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
6. Ястремська С. О. Інноваційні методи викладання дисциплін у медсестринстві / С. О. Ястремська // Медична освіта. – 2015. – No 4. – С. 70–73
ОЛЕКСЮК-НЕХАМЕС А.Г.
Кандидат медичних наук, в.о. кафедри фармакології,
Невролог, нейрофізіолог
Львівська медична академія ім.А Крупинського
м.Львів Україна. запитання 0954353931
Метою нашого дослідження стали діти різного віку від 5 до 12 років (чисельність групи 32 дитини) з синдромом порушення активності та уваги, мовленевими розладами, які проходили обстеження методом ВССП викликаних соматосенсорних потенціалів і когнітивних викликаних потенціалів (ВП) після проведення курсу патогнетичного лікування з залученням фармацевтичних середників та методик різного спрямування нейроровиваючої терапії, зокрема з залученням методик біоакустична корекція, програма Fast For Word, ForBrain транскраніальна мікрополяризація. Пацієнти проходили обстеження на базі клініки Медікал Оксфор Львів Захід протягом 6 місяців. ТКМП або транскраніальна мікрополяризація– це ефективний метод терапії, який дає можливість створення точкового впливу в проблемній зоні ЦНС завдяки надходженню в зону проєкції електроструму малої величини. Основу методу мікрополяризації становлять розміщені на малій площі тіла пацієнта електроди, через які передаються мікроструми. Транскраніальна мікрополяризація передбачає розміщення електродів на проєкціях таких зон головного й спинного мозку як: коркова (електроди розміщуються в проєкції зон головного мозку); сегментарна (електроди розміщуються в проєкції зон спинного мозку). Мікрополяризація мозку дає можливість цілеспрямованої терапії при різноманітних неврологічних патологіях. Транскраніальна мікрополяризація, при проєкційному впливі на зони головного мозку, сприяє активації зон мовлення, дій, пам’яті, мовленнєвого апарату, зміцнює зв’язки в тканинах нервової системи і покращує роботу 1 й 2 сигнальних систем мозку, через які відбувається сприйняття й обробка всіх сигналів ззовні та формування осмислених дій у відповідь на отриманий сигнал Заняття з використанням ForBrain призначуються дітям, які мають різні мовні та комунікативні проблеми (порушення розвитку аутистичного спектру, алалія, заїкування, дизартрія та ін.), а також навчальні складнощі в школі. ForBrain використовується також в роботі з дорослими – у тих випадках, коли людина хоче покращити якість своєї мови та голосу, позбавитись від акценту, підготуватися до публічних виступів, ефективніше вивчати іноземну мову. Схема лікування дітей даної групи включала залученням препарату біфрен препарат з вмістом гама аміномасляної кислоти. Біфрен є похідним γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну. Домінуючою є його антигіпоксична та антиамнестична дія. Має транквілізуючі властивості, стимулює пам’ять і навчання, підвищує фізичну працездатність; усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх і поліпшує сон; подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Не впливає на холіно- та адренорецептори. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми
к.м.н. лікар невролог нейрофізіолог Олексюк-Нехамес А.Г.
Описані раніше прояви депресії ( у попередній публікації) бувають у дорослих. У дітей емоційний компонент не буває виражений. У дітей дошкільного віку депресія виявляється скорботною мімікою, тихим голосом. У дітей молодшого дошкільного віку при депресії бувають наступні ознаки: порушення поводження, млявість, втрата інтересу до ігор і навчання, погіршення засвоєння навчального матеріалу, дратівливість, уразливість, агресивність, прогули, зниження апетиту, схуднення, запори, нічний енурез. У літніх депресія носить тривожний характер, для неї характерні побоювання за своє здоров’я. Часто відвідують поліклініку, просять допомогти з запором і ранніми пробудженнями, на що їм часто поблажливо говорять, що це — звичайне явище в літньому віці. Це омана дуже поширена і відбиває розповсюджену точку зору: «Пожила і вистачить, а тепер не набридай».Але якщо бути достатньо прискіпливим вивчаючи причини стану визначеного як депресія, то можна знайти кілька вельми примітних та корисних фактів.
Депресія завжди (тобто у всіх без виключення випадках) пов’язана з втратою чогось важливого для людини, саме втратою. Continue reading
Дослідження BENEFIT (застосування Бетаферона для початкової терапії при ранньому розсіяному склерозі) стало першим дослідження у групі хвориз з РС. Лікування починалося не пізніше нід через 60 днів після виникнення у хворих першого епізоду і клінічно першим демієлінізуючим епізодом підозрюваного розсіяного склерозу хворі отримували 250 мкг інтерферона бета – 1б (БЕТАФЕРОН) протягом 2 років або до підтвердження діагнозу РС. При аналізі через 3 роки у хворих в групі раннього початку лікування яка отримувала бетаферон (250 мкг інтерферона бета – 1б) виявилися високі бальні показники в нейропсихологічному тесті PASAT.тобто в дослідженні BENEFIT хворі в групі раннього лікування бетафероном демонстрували показники когнітивної функції вище у порівнянні з хворими в групі відтермінованого лікування. Відмовтесь від очікувальної стратегії. (обов’язкова рекомендація детального моніторингу стану хворого методом МРТ, до моменту коли можна буде приступити до лікування.)
Рання терапія ветафероном імуномоделюючим засобом почата після першого демієлінізуючого епізоду затримує і зменшує ризик рецидивуючої активності захворювання , це єдиний імуномоделюючий препарат який може знижувати ризик прогресування РС по шкалі EDSS на 40% у хворих з першим клінічним епізодом РС.
Автор: к.м.н. Олексюк-Нехамес А.Г.
Синкопе (визначення) — раптова втрата свідомості неепілептичної природи внаслідок дифузного зниження мозкового метаболізму, викликаний головним чином короткочасним зменшенням мозкового кровотоку. Синкопальний стан – це перехідна втрата свідомості, внаслідок загальної гіпоперфузії мозку, що характиеризується швидким розвитком, короткою тривалістю та спонтанним закінченням. Лише при деяких формах синкопе – існує продромальний період, при якому різна симптоматика, наприклад відчуття нудоти, пітливості, візуальні ефекти, попереджують про наступаючу непритомність. (питання та запис на конс.0677452596) Continue reading
к.м.н. невролог Олексюк-Нехамес А.Г.
Визначення. (ganglionitis; анат. ganglion нервовий вузол +-itis) — ураження симпатичного нервового вузла. У процес може утягуватися кілька вузлів симпатичного стовбура — полігангліонит, трунцит. Можливе сполучення ураження симпатичних нервових вузлів і периферичних нервів (гангліоневрит), симпатичних нервових вузлів і корінців спинного мозку (гангліорадикуліт). Гангліоніт. Ураження окремих вузлів симпатичного стовбура проявляється вазомоторними, секреторними, піломоторними і трофічними розладами у відповідних зонах, порушенням функції внутрішніх органів, зниженням больової чутливості, явищами гіперпа-тії, зниженням сухожильних рефлексів, емоціональними розладами. Подразнення цього вузла нерідко симулює гіперфункцію щитовидної залози. Ураження зірчастого вузла проявляється болем у відповідній половині грудної клітки (у вигляді «напівкуртки»), що віддає в руку і симулює приступ стенокардії. Поряд з ураженням вузлів симпатичного стовбура спостерігається ураження вузлів, в склад яких входять клітини і волокна симпатичних, парасимпатичних і соматичних волокон, частіше це крилопіднебінний і колінчастий вузли.Невралгія крилопіднебінного вузла (синдром Слюдера) проявляється приступами болю, що супроводжується вегетативними розладами. Біль локалізується в ділянці ока, носа, верхньої щелепи і зубів. Вегетативні розлади проявляються гіперемією кон’юнктиви, гіперсалівацією, сльозотечею, набряклістю слизової оболонки носа, ринореєю. Особливість приступів. Приступи частіше виникають вночі і мають кау-залгічний характер. Після приступу в ділянках локалізації болю відмічається гіперпатія. Біль може іррадіювати в язик і піднебіння, вискову ділянку, шию, вухо і ділянку позаду соскоподібного відростка, в руку, половину грудної клітки. Нерідко він супроводжується судорогами м’язів, які піднімають м’яке піднебіння, що спричиняє певні звуки. Приступи можуть ускладнюватись задишкою, нудотою, світлобоязню. Ураження верхнього шийного симпатичного вузла проявляється синдромом Бернара — Горнера, порушенням потовиділення на відповідній половині обличчя, розширенням судин шкіри лиця і кон’юнктиви, підвищенням температури шкіри в даній зоні, пониженням внутрішньоочного тиску, афонією і хрипінням через порушення тонусу м’язів гортані, зміною ЕЕГ на боці ураження
К.мед.н. невролог нейрофізіолог Олексюк-Нехамес А.Г.
Компенсаційно-адаптаційні механізми судинного русла головного мозку та їх роль у відновленні мозкового кровообігу в умовах артеріовенозного свища магістральних кровоносних судин шиї є однією зі складних і недостатньо вивчених проблем нейрохірургії. Позачерепні артеріовeнозні свищі, що можуть бути уроджені або травматичні, вражають магістральні артерії та вени, які беруть безпосередню участь у кровопостачанні головного мозку й дренажі венозної крові з порожнини черепа (I.H.Tekkok et al.,1992; R.Avrahami et al.,1997; N.Adame et al., 1998; A.Porcu et al., 1998). Статистичні дані свідчать, що уроджені позачерепні артеріовенозні аневризми складають 5% краніоцеребральних аневризм (H.Olivecrona, J.Ladenheim, 1957), а травматичні — біля 10% усіх аневризм периферичних судин (Б.В.Петровский, О.Б.Милонов, 1970).Крім того, артеріовенозні сонно-яремні свищі були застосовані в клініці для лікування атеросклерозу судин головного мозку, центральних паралічів, епілепсії (G.Sсiаrоni, 1948; C.Весk et al., 1949; C.МсКhаnn et al.,1951). Патогенез позачерепних артеріовенозних свищів та аневризм має складний характер, зумовлений не тільки розладами системної та периферичної гемодинаміки, а й зниженням артеріального притока до головного мозку та порушенням венозного відтоку з порожнини черепа (I.Таrlоv et al.,1950; W.Gooddy, М.Schechter,1960; F.Руgоtt, C.Gutton,1964; М.Н.Ку-шекбаев,1971; S.Goodman et al., 1975).Порушення мозкового кровообігу у таких хворих можуть визначати клініку, лікувальну тактику й прогноз захворювання (D.Svolos et al.,I968; В.А.Хиль-ко,1970; Г.А.Педаченко и др., 1971; Р.Альварес, Л.Таверас,1979). Упровадження в практику комп’ютерної ангіографії, ядерно-магнітного резонансу, ультразвукового обстеження значно розширило можливості діагностики поза- та внутрішньо-черепних артеріовенозних аневризм (D.J.Panasci, P.K.Nelson,1995; C.J.Chen et al.,1998; В.А.Неговский, В.В.Мороз, 1999), але використання цих методів не в змозі замінити фундаментальних досліджень патогенезу розладів мозкового кровообігу та компенсаційно-адаптаційних механізмів судинної системи при цій патології, що до сього часу залишаються недостатньо вивченими. (запис на консультацію: 0677452596)
Боковий аміотрофічний склероз (хвороба рухового неврона)
к.м.н., невролог нейрофізіолог, Олексюк-Нехамес А.Г.
Аміотрофічний склероз відноситься до групи захворювань, що називаються терміном » хвороба рухового нейрона» ( БДН ), в клініці яких на перший план виступає синдром ураження мотонейронів. При цьому до 1990-их років не сформовані єдині уявлення про етіопатогенезі БАС, хоча захворювання є досить розповсюдженим (середній рівень захворюваності складає 1-5 випадки на 100 000 людей в рік без врахування ендемічних територій.) (Завалишин И.А. и др., 1999 ). Continue reading