нові телефони 0954353931 фото з кабінету

ОЛЕКСЮК-НЕХАМЕС А. Г.

кандидат медичних наук

в.о. завідувача кафедрою викладач 0954353931

ВНКЗ ЛОР «Львівська медична академія ім.А. Крупинского»

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. У зв’язку з цим, виникає нагальна потреба використання комп’ютерної техніки під час  вивчення багатьох дисциплін у навчальному закладі.  Сучасні вимоги до навчання полягають не тільки  в тому, щоб студенти засвоїли систему теоретичних  знань, практичних умінь та навичок, готових істин і  штампів поведінки.  Навчання повинно активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, формування в них здатності творчо мислити, вміння зіставляти та аналізувати наукові факти, аргументовано  захищати власну точку зору, критично ставитися до джерел інформації та правильно її застосувати, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними.[1,3 ] Еволюційно, зі зростанням пластичності мозку  сучасне покоління студентів сприймає інформацію швидше через візуалізацію інформації, так званий інформаційний потік. Методика візуалізації, відео- ряд лекцій, дистанційне навчання —  скорочує час навчання, що і є ознакою пластичності мозку і когнітивних здібностей студентів, саме тому, віртуальні платформи дистанційного навчання,  це потреба часу і новітнього навчання в умовах еволюційних можливостей сучасного покоління студентів. Нейропласти́чність, також відома як пластичність мозку, термін, що характеризує здатність людського мозку змінюватися та адаптуватися під дією емоцій, досвіду, нового виду діяльності, здатність мозку відновлювати втрачені зв’язки внаслідок пошкодження або у відповідь на зовнішній вплив. [5]. Перед сучасною вищою освітою поставлено завдання підготовки фахівців на рівні світових вимог. Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчаль-ний процес закладів вищої освіти (ЗВО) інноваційних педагогічних технологій і методів. Для медичного навчального закладу головною метою є підготовка висококваліфікованих спеціалістів для роботи у лікувально-профілактичних установах України.

Одним із шляхів модернізації освітньої системи постає упровадження в навчальний процес закладів вищої освіти (ЗВО) інноваційних педагогічних технологій і методів. Для медичного навчального закладу головною метою є підготовка висококваліфікованих спеціалістів для роботи у лікувально-профілактичних установах України. Нинішнє молоде покоління – це покоління, яке насичується інформацією із сучасних джерел: монітор комп’ютера, мобільний телефон, планшет, ґаджети, тому на заняттях необхідно більше використовувати  візуально поданий матеріал, що робить його доступ-нішим і зрозумілим для студентів.  Інновації (італ. Innovatione – новизна, нововведен-ня) – нові форми організації діяльності та управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери  життєдіяльності людства [1]. Інновація педагогічного процесу означає введення нового в мету, зміст, форми і методи навчання та  виховання, в організацію спільної діяльності учасників навчального процесу.[3] Інноваційні технології, що використовують у системі вищої освіти, розглядаються як моделювання викладачем змісту, форм і методів навчального процесу відповідно до поставленої мети з використанням новизни. Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі закладів вищої освіти потребує змін у методиці викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом здобуття знань.

У практиці навчально-виховної діяльності сучасного ЗВО використовують такі технології навчання, як: диференційоване, проблемне, контекстне навчання,

ігрові технології навчання, інформаційні технології, кредитно-модульні технології, особистісно орієнто-ване навчання тощо. Сучасне дидактичне навчання спрямоване на пошук технологій контекстного навчання, якому властиві орієнтація на тісний зв’язок навчання з безпосередніми життєвими потребами, інтересами і досвідом студентів [5].  Одним із видів застосування сучасних інноваційних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутнього спеціаліста є інформаційні

засоби навчання, для успішного і цілеспрямованого використання яких викладачі закладів вищої освіти повинні знати їх дидактичні можливості та принципи функціонування. Впровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх спеціалістів медичної галузі допомагає їм опанувати навчальний матеріал в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні засоби сприйняття інформації, що викликає у них позитивні емоції і формує позитивну мотивацію до навчання. З метою інтенсифікації професійної підготовки студентів у ЗВО за допомогою запровадження комп’ютерних презентацій, електронних словників, підручників і посібників; тестових програм, програм-підручників, програм-тренажерів, словників, енциклопедій, відеоуроків, бібліотек електронних наочних посібників та ін. створюється навчально-професійне орієнтоване інформаційне  середовище, що сприяє розвитку основ кваліфікованої майстерності майбутніх спеціалістів у медичній галузі [2, 6]. Нині багато інформації можна знайти в мережі «Інтернет». Орієнтація на формування таких репродук-тивних навичок, як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь зіставлення, синтезу, аналізу, оцінювання ви-явлених зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. За таких умов зміни мають торкнутися методики проведення лекційних занять та організації самостійної роботи. Інформаційно-комунікаційні технології посилюють роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. За вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах усіх дисциплін. Інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо. Відтак, викладач повинен розуміти поняття «педагогічна технологія» та «інновація» для впровадження їх у навчальний процес. Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність». Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології», «технології в освіті» – широко використовують в психолого-педагогічній літературі та мають понад 300 визначень, залежно від того, як автори уявляють структурні компоненти освітнього процесу [3]. Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної діяльності та мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес створення, упровадження і поширення нового в світі. Інноваційний процес в освіті – це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації на-вчального процесу до нових суспільно-історичних умов [4].

Висновки. Інноваційна освітня діяльність – це складний процес, що потребує умілого, конструктивного управління. Впровадження інноваційних педагогічних технологій суттєво змінює освітній процес, що дозволяє вирішувати проблеми розвивального, особистісно орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи. Разом із тим, у сучасному процесі навчання мають використовувати як традиційні, так й інноваційні методи навчання, які не менш дієві, а в деяких випадках без них просто не обійтись.

Література.

1. Буга Н. Ю. Становлення наукової та інноваційної  діяльності у вищих навчальних закладах / Н. Ю. Буга //  Економіст. – 2006. – No 9. – С. 60–64.

2.  Галиця  І.  О.  Інноваційні  механізми  активації  педагогічного і наукового процесів / І. О. Галиця // Вища  школа. – 2011. – No 7/8. – С. 31–37. 

3. Атутов  П. Р. Технологія та  сучасне  навчання / П. Р. Атутов // Педагогіка  – 1996. – No 2. – С. 18–24.

4. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навчальний посібник / Т. І. Туркот. – К. : Кондор, 2011. – 628 с.

5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

6. Ястремська С. О. Інноваційні методи викладання дисциплін у медсестринстві / С. О. Ястремська // Медична  освіта. – 2015. – No 4. – С. 70–73

ОЛЕКСЮК-НЕХАМЕС А.Г.

Кандидат медичних наук, в.о. кафедри фармакології,

Невролог,  нейрофізіолог

Львівська медична академія ім.А Крупинського

м.Львів Україна. запитання 0954353931

Метою нашого дослідження стали діти різного віку від 5 до 12 років (чисельність групи 32 дитини) з синдромом порушення активності та уваги, мовленевими розладами, які  проходили обстеження методом ВССП викликаних соматосенсорних потенціалів і когнітивних викликаних потенціалів (ВП) після проведення курсу патогнетичного лікування  з залученням фармацевтичних середників та методик різного спрямування нейроровиваючої  терапії, зокрема з залученням методик біоакустична корекція,  програма Fast For Word, ForBrain транскраніальна мікрополяризація. Пацієнти проходили обстеження на базі клініки Медікал Оксфор Львів Захід протягом 6 місяців. ТКМП або транскраніальна мікрополяризація– це ефективний метод терапії, який дає можливість створення точкового впливу в проблемній зоні ЦНС завдяки надходженню в зону проєкції електроструму малої величини. Основу методу мікрополяризації становлять розміщені на малій площі тіла пацієнта електроди, через які передаються мікроструми. Транскраніальна мікрополяризація передбачає розміщення електродів на проєкціях таких зон головного й спинного мозку як:  коркова (електроди розміщуються в проєкції зон головного мозку);  сегментарна (електроди розміщуються в проєкції зон спинного мозку). Мікрополяризація мозку дає можливість цілеспрямованої терапії при різноманітних неврологічних патологіях. Транскраніальна мікрополяризація, при проєкційному впливі на зони головного мозку, сприяє активації зон мовлення, дій, пам’яті, мовленнєвого апарату, зміцнює зв’язки в тканинах нервової системи і покращує роботу 1 й 2 сигнальних систем мозку, через які відбувається сприйняття й обробка всіх сигналів ззовні та формування осмислених дій у відповідь на отриманий сигнал Заняття з використанням ForBrain призначуються дітям, які мають різні мовні та комунікативні проблеми (порушення розвитку аутистичного спектру, алалія, заїкування, дизартрія та ін.), а також навчальні складнощі в школі.  ForBrain використовується також в роботі з дорослими – у тих випадках, коли людина хоче покращити якість своєї мови та голосу, позбавитись від акценту, підготуватися до публічних виступів, ефективніше вивчати іноземну мову. Схема лікування дітей даної групи включала залученням препарату біфрен  препарат з вмістом гама аміномасляної кислоти.  Біфрен є похідним γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну. Домінуючою є його антигіпоксична та антиамнестична дія. Має транквілізуючі властивості, стимулює пам’ять і навчання, підвищує фізичну працездатність; усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх і поліпшує сон; подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Не впливає на холіно- та адренорецептори. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми

Розсіяний склероз – являється найбільш розповсюдженим запальним демієлінізованим захворюванням центральної нервової системи.  Відомо що це імуноопосередковане захворювання, при якому мієлінова оболонка або олігодендроцит піддається атаці з боку імунної системи у генетично схильних індивідуумів.

патогенез

Олігодендроцити синтезують і підтримують мієлінізовану оболонку довкола 40 оточуючих їх аксонів ЦНС. Мієлін це упакована мембрана, що оточує аксон у вигляді компактної спіралі і формує захисну сегментарну оболонку, що забезпечує скачкоподібність проведення сигналу по аксону (сальтаторний потенціал): потенціал-залежні натрієві канали, що розміщені між мієліновими сегментами в ділянці не покритих мієліном перехватів Ранв’є, сприяють генерації потенціала дії і його розповсюдження по нижчележачому мієлінізованому сегменту нервового волокна з тим щоб викликати наступний потенціал дії в ділянці наступного перехвату Ранвьє.  

Паталогічні ознаки РС являється демієлінізуюча бляшка, що має інфільтрат із Т-лімфоцитів і макрофагів, пошкодження гематоенцефалічного бар’єру і втрату мієліну. Склад запального інфільтрату варіює в залежності від етапу розвитку демієлінізації. Широко розповсюджена думка що ранніми симптомами РС являются результатом запальної демієлінізації аксона яка приводить до  сповільненю або блокаді проведення по ньому нервового імпульса.

Зменшення симптоматики повязують з зникненням запального вогнища і частковій ремієлінізації.

•      Не дивлячись на те що РС є переважно запальним аутоімунним захворюванням стало очевидним що руйнування аксонів грає важливу роль в розвитку недієздатності у хворих. Питанням суперечок залишається яка ступінь руйнування при РС. Швидкість і вираженість цього процесу важливі не лише в їх зв’язку з важкістю і але з  швидкістю інвалідизації хворих

Нейропротекція

•      Нейропротекція при Розсіяному склерозі являється перспективним напрямком і вивчається потенційний нейроптротекторний ефект глатірамера ацетата. Найефективніша доза ГА 20 мг\добу підшкірно найефективніша – і 40 мг можуть стати з часом більш ефективніша

Комбінована терапія глатірамера ацетата і інших

•      Комбінація глатірамера ацетата і інтерферона-Бета., оскільки останній має стабілізуючу дію на гематоенцефалічний барьєр.

•      Інша комбінація ГА і імуносупресори, особливо мітоксантрон.Лікування починають з мітоксантрона в поєднані з глатирамера ацетатом протягом 3- 6 місяців, і далі продовжують застосовувати тільки ГА. Така схема ефективна для лікування хворих з агресивним перебігом розсіяного склерозу.

•      Два рабдомізовані дослідження показали що комбінування мітоксантрона з глатірамера ацетатом у хворих з ремітуючим РС з клінічно і нейровізуалізаційно активною формою може бути більше ефективне ніж моно терапія ГА.

В іншому пілотному дослідженні була показана ефективність міноцикліна , широко використованого антибіотика з імуномодулюючою дією, по відношенню МРТ активності. Поєднують застосування міноцикліна і глатирамера ацетата.

Вивчається ефективність естріола в комбінації глатірамера ацетата проходить стадію розробки.

•      Специфічна схема призначення мітоксантрона: вводять в\в в день по 20 мг щомісячно протягом 6 місяців в поєднані з метилпреднізолоном; згодом мітоксантрон назначався по 10 мг 1 р. в три місяці. По мірі того як стан клінічний хворого стабілізувався (відсутність рецидиву)  пацієнт переводився на терапію глатірамером ацетатом 20 мг\підшкірно щоденно, з паралельним проведеням пульсових курсів мітоксантрона. Обидва ці препарати назначались паралельно не менше 2 — місяці

Дослідження BENEFIT (застосування Бетаферона для початкової терапії при ранньому розсіяному склерозі) стало першим дослідження у групі хвориз з РС. Лікування починалося не пізніше нід через 60 днів після виникнення у хворих першого епізоду і клінічно першим демієлінізуючим епізодом підозрюваного розсіяного склерозу хворі отримували 250 мкг інтерферона бета – 1б (БЕТАФЕРОН)  протягом 2 років або до підтвердження діагнозу РС. При аналізі через 3 роки у хворих в групі раннього початку лікування яка отримувала бетаферон (250 мкг інтерферона бета – 1б)  виявилися високі бальні показники в нейропсихологічному тесті PASAT.тобто в дослідженні BENEFIT хворі в групі раннього лікування бетафероном демонстрували показники когнітивної функції вище у порівнянні з хворими в групі відтермінованого лікування. Відмовтесь від очікувальної стратегії. (обов’язкова рекомендація детального моніторингу стану хворого методом МРТ, до моменту коли можна буде приступити до лікування.)

Рання терапія ветафероном імуномоделюючим засобом почата після першого демієлінізуючого епізоду затримує і зменшує ризик рецидивуючої активності захворювання , це єдиний імуномоделюючий препарат який може знижувати ризик прогресування РС по шкалі EDSS на 40% у хворих  з першим клінічним епізодом РС.