ОЛЕКСЮК-НЕХАМЕС А.Г.

Кандидат медичних наук, в.о. кафедри фармакології,

Невролог,  нейрофізіолог

Львівська медична академія ім.А Крупинського

м.Львів Україна. запитання 0954353931

Метою нашого дослідження стали діти різного віку від 5 до 12 років (чисельність групи 32 дитини) з синдромом порушення активності та уваги, мовленевими розладами, які  проходили обстеження методом ВССП викликаних соматосенсорних потенціалів і когнітивних викликаних потенціалів (ВП) після проведення курсу патогнетичного лікування  з залученням фармацевтичних середників та методик різного спрямування нейроровиваючої  терапії, зокрема з залученням методик біоакустична корекція,  програма Fast For Word, ForBrain транскраніальна мікрополяризація. Пацієнти проходили обстеження на базі клініки Медікал Оксфор Львів Захід протягом 6 місяців. ТКМП або транскраніальна мікрополяризація– це ефективний метод терапії, який дає можливість створення точкового впливу в проблемній зоні ЦНС завдяки надходженню в зону проєкції електроструму малої величини. Основу методу мікрополяризації становлять розміщені на малій площі тіла пацієнта електроди, через які передаються мікроструми. Транскраніальна мікрополяризація передбачає розміщення електродів на проєкціях таких зон головного й спинного мозку як:  коркова (електроди розміщуються в проєкції зон головного мозку);  сегментарна (електроди розміщуються в проєкції зон спинного мозку). Мікрополяризація мозку дає можливість цілеспрямованої терапії при різноманітних неврологічних патологіях. Транскраніальна мікрополяризація, при проєкційному впливі на зони головного мозку, сприяє активації зон мовлення, дій, пам’яті, мовленнєвого апарату, зміцнює зв’язки в тканинах нервової системи і покращує роботу 1 й 2 сигнальних систем мозку, через які відбувається сприйняття й обробка всіх сигналів ззовні та формування осмислених дій у відповідь на отриманий сигнал Заняття з використанням ForBrain призначуються дітям, які мають різні мовні та комунікативні проблеми (порушення розвитку аутистичного спектру, алалія, заїкування, дизартрія та ін.), а також навчальні складнощі в школі.  ForBrain використовується також в роботі з дорослими – у тих випадках, коли людина хоче покращити якість своєї мови та голосу, позбавитись від акценту, підготуватися до публічних виступів, ефективніше вивчати іноземну мову. Схема лікування дітей даної групи включала залученням препарату біфрен  препарат з вмістом гама аміномасляної кислоти.  Біфрен є похідним γ-аміномасляної кислоти та фенілетиламіну. Домінуючою є його антигіпоксична та антиамнестична дія. Має транквілізуючі властивості, стимулює пам’ять і навчання, підвищує фізичну працездатність; усуває психоемоційне напруження, тривожність, страх і поліпшує сон; подовжує та посилює дію снодійних, наркотичних, нейролептичних і протисудомних засобів. Не впливає на холіно- та адренорецептори. Препарат подовжує латентний період і скорочує тривалість і вираженість ністагму, має антиепілептичну дію. Помітно зменшує прояви астенії та вазовегетативні симптоми

автор: к.м.н. Олексюк-Нехамес А.Г.

Викликані потенціали являються методом реєстрації біоелектричної активності мозку у відповідь на певну стимуляцію – слухову, зорову, сомато-сенсорну. Отримані в результаті стимуляції криві відображають проходження нервового імпульсу по відповідним структурам мозку і дозволяють субклінічно виявити сповільнення проходження імпульсу що вказує на ураження даної провідної системи мозку. Соматосенсорні ВП представляють собою відповідь структур нервової системи на електричну стимуляцію змішаного нерва. Сучасними нейрофізіологічними дослідженнями встановлено, що ССВП відображають проведення аферентної хвилі  збудження по шляхам загальної чутливості, що проходять переважно в задніх стовпах спинного мозку, далі через стовбурові відділи мозку і кору. В нормі ССВП можна зареєструвати на всьому протязі сомато-сенсорного шляху – від місця подразнення до кіркових відділів.

За період останніх декількох місяців було обстежено методом викликаних сомато-сенсорних потенціалів  ВССП — 51 дитина різного віку, в анамнезі яких були встановленні різноманітні первинні неврологічні синдроми, згідно даних скерувань дитячих неврологів. Серед обстежених 51 дитини — 13 пацієнтів у віці в середньому від 1,5 до 8 років були з діагнозом: «мінімальний мозковий розлад або гіперкінетичний хронічний мозковий синдром» як прояв дитячої енцефалопатії, 9 дітей  у віці від 2 до 5 років з діагнозом «затримка моторного розвитку», 6 дітей у віці від 2 до 7 років з первинним діагнозом »мінімальна мозкова дизфункція», 5 дітей віком від 4 до 8 років з «нейрорефлекторним розладом, 2 дітей з тикоїдним розладом, 1 підліток у віці 16 років з хворобою Туретта, 6 дітей у віці від 3 до 6 років з діагнозом «атиповий аутизм», та 5 дітей з попереднім діагнозом «пірамідна недостатність», 4 дітей з діагнозом «постгіпоксична енцефалопатія». Для аналізу ССВП виділяють основні компоненти відповіді, які визначаються відповідно полярності і середньою нормою латентності. Програмою проводиться розрахунок основних часових інтервалів, амплітуди основних піків.  Оцінка ССВП проводиться завдяки вимірювання латентності основних піків і розрахунку часових інтервалів між ними. Завдяки методиці СВВП джерелом генерації основних компонентів ССВП при стимуляції серединного нерва стали на рівні шийного відділу компоненти —  P10-N13,  на рівні —  каудальних ядер соматичної чутливості на рівні продовгуватого мозку P11-N13; медіальна петля інтерпретована компонентами — P14-N15; таламо-кортикальна радіація N18-N20; Наприклад, час проведення від плечового сплетіння в кору визначається різницею латентності N20 відповіді в корі і N10  в точці Ерба. Неозднозначно трактується хвиля від компоненту N13, що відображає потенціал ближнього поля від шийного рівня і потенціал віддаленого поля лемніскового шляху в стовбурі мозку. При виявленні вогнищевих процесів в головному мозку буде відмічатися латералізована дефігурація потенціалів, що супроводжується зниженням амплітуди компонентів. При дифузних процесах відмічається двостороння зміна ССВП. Таким чином методика ССВП успішно мною використана з метою для  диференційної діагностики у дітей різного віку з неврологічними розладами та визначення топічних уражень з боку різних рівнів ЦНС – на рівні не лише спинного мозку але і всіх відділів головного мозку.  

Радикулопатії,  діагностика екстравертебральних синдромів, (особливості будови зв’язок)(дегенеративно дистрофічні ураження хребта та неврологічні ускладнення у вигляді ураження периферійної нервової системи). Автор : к.мед.н.  Олексюк-Нехамес Алла Григорівна (запис на консультацію 0677452596) На сучасному етапі прийнято вважати ,  що  дегенеративно–дистрофічні  хворювання  хребта – найбільш розповсюджені  хронічні захворювання , що харектеризуються  прогресуючим  дегенеративно–дистро­фічними змінами  тканин  хребтових сегментів  –деградацією  тканин міжхребцевих дисків , суглобів, звязкового апарата, кісткової тканини  хребта , в гірших хронічних і запущених випадках  проявляється важкими ортопедичним , неврологічними  і вісцеральними  порушеннями нерідко приводять до втрати працездатності . Особливості будови звязкового апарату хребта.Знання особливості анатомії руху хребта забезпечують розуміння його біомеханіки  Всі хребці сполучені між собою при допомозі не лише хрящів але і суглобів зв’язок та м’язів, які можуть бути зміненими в бік розслаблення та гіпертрофії. Тіла хребців (крім атланта і осьового) сполучаються міжхребцевими дисками. Анатомічний комплекс що складається із двох хребців і одного м\х диску, двох відповідних дуговідросткових суглобів та зв’язок, що розміщені на даному рівні – представляє собою – руховий сегмент. Кіфоз. Поперековий відділ хребта в розрізі, будова зв’язкового апарату, задня поздовжня зв’язка, жовті зв’язки, Кожний міжхребцевий диск складається із  периферичної частини – фіброзного кільця і центральної частини – студенистоподібного ядра. В атлантопотиличному та атлантоосьовому суглобах міжхребцеві диски відсутні.  Атлантопотиличний суглоб складається з двох мищелкових суглобів еліпсовидної форми. Рухи в ньому – фронтально і сагітально. Атлантоосьовий суглоб складається із чотирьох суглобів – двох парних  — бокових і двох середніх – переднього і заднього. В даному суглобі іде обертальний рух. Позаду зуба осьового хребця натягнуті дуже міцні та  потужні зв’язки, які запобігають травматизації спинного мозку. Передня продольна зв’язка – охоплює передньобокові поверхні тіл хребців, і дещо щільно  сполучена з диском і стисло з тілами хребців біля місця їх з’єднання з крайовими каймами. Ця зв’язка натягнута слабше, вона менше – не достатньо  міцна, ніж звязки в грудному та поперековому відділі. Задня продольна зв’язка іде по задній поверхні тіл хребців і дисків в порожнині хребтового каналу. Вона сполучена з  тілами хребців нещільною клітковиною, в якій закладене венозне сплетення, що приймає вени із тіл хребців. Жовті зв’язки та їх роль для руху в хребті.Між поперечні зв’язки парні, сполучають верхівки поперечних відростків. Крім фіброзних волокон у вказаних зв’язках є еластичні жовті зв’язки, які разом з дисками забезпечують еластичність  хребтового стовпа. Жовті звязки сполучають дужки хребців і суглобові віростки. В силу своєї еластичності — ці зв’язки наближають хребці, і протидіють зворотньо направленій силі студенистоподібного ядра, намагаючись збільшити віддаль між хребцями.Роль жовтої зв’язки Жовтої зв’язки не має між дугами атланта і епістрофея а утвори між цими дугами називаються атлантоепістрофеальною мембраною. Між цією мембраною і задньою поверхнею суглобового відростка залишається простір що пропу скає другий шийний нерв.Між остистими та поперечними відростками і між дугами хребців натягнуті короткі але еластичні . Має  значення:  Васкуляризація спинного мозку, розташування задньої серединної артерії, передньої спінальної артерії, задньої корінцевої артерії, вентральна бокова артерія, вентральна корінцева артерія. Слабкі точки фіброзного кільця: задньо-серединна слабка точка. Задне-латеральна слабка точка. Інші можливі причини больового синдрому в поперековому відділі хребта при ішиалгі Защемлення одно чи багатьох корінців спинномозкових нервів може бути наслідком не лише зміненого диска але і спондильозних кісткових виростів з різним ступенем стеноза бокових пазух і міжхребцевого канала, з гіпотрофією апофізіальних суглобових поверхонь або з причини виникнення спінального арахноїдиту.Інші причини больового синдрому:Артрит. Остеоартрит  (зокрема,  множинна спондилітна каудальна радикулопатія представляє собою другий варіант гіпертрофічного артрита, як і вроджене звуження каналу поперекового відділу хребта, на рівні LIV- LV  приводить до індивідуальної схильності або до розриву м\ж д.або до артрозу..Анкілозуючий спондилоартрит  — артрит (Марі-Штрюмпеля)Ревматоїдний артритХвороба Педжета.Інші деструктивні захворювання: пухлинні, інфекційні і метаболічні. (соматичні)Одна із причин болю – злами та травми тіла хребця. Гострі  болі  в спині різної  етіології та інтенсивоності  спостерігаються  у 80–100% населення. Біля  40%  хворих  звертаються  за медичною допомогою . Відомо, що  після 30  років  кожна   пята людина в світі  страждає  дискогенним радикулітом,  що являється  одним із синдромів дегенеративно–дистрофічних захворювань хребта.Серед структурних  змін  хребта що викликають болі в спині , можна виділити наступні :грижі пульпозного ядра;Вузький хребтовий канал (звуження хребтового каналу);нестабільність внаслідок  дискової або екстрадискової патології;мязево–тонічний  або міофасціальний синдром. Проведенні дослідження  встановили , що  80% часу хребет перебуває у вимушеному положені (півзігнутому). Тривале перебування в такому положенні положении викликає розтягнення мязів згиначів  спини  і  зниження їх тонуса.Вертеброгенні причини дорсалгій [Вознесенская Т.Г., 2004 г.]: – це дегенеративно–дистрофічні  захворювання  хребта та їх прояви  – грижи  (кили) дисків, деформуючий  спондильоз, сподилоартроз. В більшій ступені  з больовим  синдромом ассоційовані   захворювання , не  повязані з з дегенеративно – дистрофічними захворюваннями  хребта: сакралізація, люмбалізація, анкілозуючий спондиліт, остеопороз, хвороба Бехтерева.Це один із основних факторів які приводять до виниркнення дегенеративно- дистрофічних  захворювань хребта. (часткова лекція по вертеброгенній патології)

Випадок з хворим Ковальчук А.Ст. 1973 р.н. (дані виписики історії хвороби № 26152, який поступав в неврологічне відділення 08.11.12  зі скаргами на виражену слабість в ногах, яка наростала протягом останніх двох місяців На МРТ виконане на фірмі «Міра мед» від 18.10.2012 р. у висновку зазначено : у паренхімі спинного мозку на рівні TH5-TH6 візуалізуються слабоінтенсивні вогнища поперечником до 1-2 мм. розцінені як вогнища мієлопатії. Мною як нейрофізіологом методом ЕНМГ виконаної з проби голкової ЕМГ виявлені ознаки спонтанно мязової активності — феномени фасцикуляцій, поліафазій та інші на рівні L4-L5. Натупне обтсеження ЕМГ виконане в центрі «Істина» без виконання голкової міографії без даних за взагалі проведення методики де «лікар» описує що ознак мотонейронального ураженя не виявляє. Як можна взагалі давати будь які опис без основного обстеження та даних глобальної або  голкової ЕМГ. Неграмотність та непрофесійність такого проведення елекронейроміографії — не допустима. Є відповідні стандарти нейрофізіологів асоціації нейрофізіологів України започатковані професором Чеботарьовою Л.Л. описані професором Каманцевим В.М. Непрофесійність та невідповідність обстежень стає нормою для лікарів центру «Істина»

конференція

26-27 жовтня 2011 року в м. Тернопіль відбулася всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування патології внутрішніх органівта нервово-психічних захворювань із застосуванням сучасних методів фізіотерапії і реабілітації хворих»  на конференції відблася моя доповідь: «Патогенетичні аспекти стратегії лікування та діагностики інфузійними середниками захворювань периферійної нервової системи» , відео файл доповіді :

доповідь на конференції в Тернополі 2011 р.
текст доповіді проілюстрована в публікації в журналі «Вісник наукових досліджень»:

В даній публакції автор сайту хоче познайомити читачів з новими виданнями, або своїми публкаціями та інших науковців, також поінформувати про події в світі нейрофізіології