Скоро зима може прийде а може і ні …

думаю кожен очікує від зими трошки снігу трошки свята трошки таємниці …. але чи все так воно як ми очікуємо.. я от думаю про свою бабцю що лежить в лікарні далеко від мене — 200 км, я була біля неї два дні…. а сере стискається, вона ж там сумує —

память

память за своїми родичами — це моя память за моїм любим дідусем, відомим заслуженим хірургом України, людиною якого поважали десятки тисяч хворих і здорових але чи ми — найближчі родичі памятаємо за них, чи любимо їх у своїй памяті , чи молимося ми за них на могилі, і чи ставимо свічечки і день скорботи день памяті за предками, чи не стало це формальністю? хочу любити память за своїм дідусем який дав мені натхненя до творчості і життя і подарував свою любов. Сльози котилися у мене з очей і я відчула як самотньо тут на могилі … біль від його смерті ніби притихла, але саме 18 років назад … горе охопило мою душу … як же жити без нього мого вчителя і улюбленого наставника, друга, мого дідуся Носальчука Миколи Кузьмича.

настірій

Тема грипу, вже всім набрдила, а от гарний настрій навіть в холодний осінній день має значення )))))
отож варто отримавати нові позитивні емоції — молитва — літургія, і гарне добре слово, ось що лікує душу і наш імунітет напряму від цього залежить