Прагматичний аналіз та сучасна інтерпретація стародавніх східних теорій. канд.мед.наук. викладач вищої категорії, зав.кафедрою, Олексюк-Нехамес Алла Григорівна. 
Рефлексотерапія — (від латинської reflexus – повернутий назад, відображений – грецькою — Ʊɛραπέtα – лікування) – лікувальна система, заснована на рефлекторних співвідношеннях, що сформовані в процесі філо- онтогенезу, і реалізована через центральну нервову систему через посередництво подразнення рецептурного апарату шкіри, слизових оболонок, і інших тканин для дії на функціональні системи організму. Класичний метод включає голковколювання, акупунктура – від латинського acus – голка і punctio – колоти) і припікання. З китайської мови — “Чжень- цзю”, (“Чжень” – дослівно перекладається як укол золотою голокою, “цзю” — припікання).
Сьогодні метод транформувався з використанням різних фізичних методів впливу: електропунктура, лазеропунктура та інші)Батьківщиною голковколювання вважається Китай, проте в музеях Лондона зберігається єгипетський папірус з визначенням точок для акупунктури датований 1550 р. до нашої ери. Очевидно, що голковколювання раніше виникло в Тибеті Непалі або Індії, де наука більш розвинута, проте з часом голковколювання розповсюдилося країнами Сходу в першу чергу в Китаї і тому носить назву “Чжень-Дзю”.
Перший писемна книга “Хуанди ней –цзин “ – (трактат про внутрішнє, або про природу життя) в 221 р до н. ери. В ній описані 295 акупунктурних точок наведені основні покази і протипокази на основі більше ніж 2000 літнього досвіду застосування методу. В традиційній східній медицині
В традиційній східній медицині домінували принципи:
1. людина відповідає Небу і Землі (це відображається співвідношенням інь-ян), і дає підставу вивчення його як єдиного цілого (мікрокосмос) в нерозривному зв’язку з макрокосмосом.
2. життя людини регулюється концепцією п’яти першоелементів.
3. нормальне функціонування організму органів і систем забезпечується “життєвою енергією” — “Чі”. Традиційна східна медицина базувалася на тому, що формою прояву “життєвої енергії” (чі), основою життєдіяльності і життєвого тонусу організму являються взаємодія і боротьба протилежностей, чи “полярність” сил “Інь і Ян”. Екскурс в історію. Спочатку ієрогліфи, що використовувались для їх визначення (тобто для визначення Інь-Ян) відповідали повсякденному життю. Наприклад “інь” – означало затемнену сторону предмету, а “Ян” – освітлену. Потім інь і Ян стали розглядатися як “сили” чи енергії, або матеріальні взаємодоповнюючі явища (сторони) предметного світу, в зв’язку з чим усіляке явище, істоту і кожне з його складових можна віднести до двох протилежних форм – інь чи Ян.
Термін “чі”. Російсько-китайський словник (Пекін, Ганієв Б.Г.,1996.) дає наступне визначення терміну ци (чі) це життєва енергія, речовина, яка протікає і забезпечує організм необхідними речовинами як наприклад повітря, що ми вдихаємо. Чі являється матеріальною основою Всесвіту, проте вона є матеріальною і духовною основою людського існування. В традиційній китайській медицині відсутнє протиставлення поняття “матеріальне” і “духовне”. В традиційній східній медицині (роль східної філософії) В традиційній східній медицині домінували принципи: 1. людина відповідає Небу і Землі (це відображається співвідношенням інь-ян), і дає підставу вивчення його як єдиного цілого (мікрокосмос) в нерозривному зв’язку з макрокосмосом.
2. життя людини регулюється концепцією п’яти першоелементів. 3. нормальне функціонування організму органів і систем забезпечується “життєвою енергією” — “Чі”. Визначення
Традиційна східна медицина базувалася на тому, що формою прояву “життєвої енергії” (чі), основою життєдіяльності і життєвого тонусу організму являються взаємодія і боротьба протилежностей, чи “полярність” сил “Інь і Ян”. Екскурс в історію. Спочатку ієрогліфи, що використовувались для їх визначення (тобто для визначення Інь-Ян) відповідали повсякденному життю. Наприклад “інь” – означало затемнену сторону предмету, а “Ян” – освітлену.
Потім “інь і Ян” стали розглядатися як “сили” чи енергії, або матеріальні взаємодоповнюючі явища (сторони) предметного світу, в зв’язку з чим усіляке явище, істоту і кожне з його складових можна віднести до двох протилежних форм – інь чи Ян.
Взаємозв’язок Ян і інь. Взаємозв’язок Ян і інь настільки тісний, що неможна їх відділити один від одного.
Інь — це матерія, тіло людини, те що в середині, Ян – це функція, те що проявляється ззовні.
Інь – це матеріальна основа для Ян, тобто для функції.
Інь і Ян ніколи не перебувають в спокої, вони завжди в русі взаємного росту і руйнування.
Наявність рівноваги по стародавнім уявленням
Коли Ян знижується то інь росте і навпаки.
Для того щоб фізіологічна активність (Ян) наростала, потрібно використовувати їжу (інь), яка постійно зменшуючись в організмі веде до збільшення енергії (Ян).
При цьому перетворення їжі (інь) потребує для своєї реалізації в деякій кількості енергію (Ян), тобто іде руйнування і ріст що приводить до відносної рівноваги Ян-інь.
Але достатньо рівновазі “невтриматись”, відбувається значний ріст одного чи надмірне збільшення іншого, що приводить до захворювання.
Поняття “хвороби” і “здоров’я”
У здорової людини “інь і Ян” взаємно контролюють один одного і знаходяться у відносній рівновазі.
Згідно даній теорії — фізіологічна активність людини – “це втримання гармонічного зв’язку протилежної єдності двох принципів”.
“Протилежна єдність” пояснює зв’язок, що існує між “функцією” – Ян частиною і “матерією” – інь частиною.
Давньосхідне поняття про рівновагу організму і сучасне пояснення
Давньосхідне поняття про рівновагу організму, що досягається як гармонія двох протилежних сил, розглядається сьогодні як гомеостаз організму, який забезпечується діяльністю вегетативної нервової системи.
Янські ознаки, це показники діяльності симпатоадреналової активації “адренергічної”, інські ознаки пов’язані з вагусно-інсулірною“холінергічною” характеристикою вегетативного відділу нервової системи.
Прагматична сучасна інтерпретація – рефлексотерапії (акупунтури)
Сьогодні існує пояснення механізму акупунктури з участю декількох факторів. Місцева дія, сегментарні зсуви і загальна реакція організму. Остання в основному реалізується через неспецифічні структури лімбіко-ретикулярного комплексу головного мозку, що приймає участь в регуляції психічної, вегетативно-вісцеральної і нейроендокринної сфер.
Ефект голкотерапії опосередковано виникає через виділення біохімічних елементів, різноманітних нейротрансміттерів, що регулюють психічний стан, діяльність вегетативної нервової системи.
Метамерно –сегментарний
принцип підбору
акупунктурних точок
В рекомендаціях стародавніх джерел (по Чжу-Лань 1959) що стосуються того чи іншого захворювання , завжди були присутні також і сегментарні акупунктурні точки.
Стародавні лікарі сходу прийшли до цього емпіричним шляхом.
Метамерний (сегментарний ) принцип підбору точок розпрацьований з позиції сучасної нейрофізіології.
Широко використовують нейроанатомічні і нейрофізіологічні принципи, враховуючи еволюційно обумовлені нейро-рефлекторні звязки між дерма- міо- склеротомами і відповідними внутрішніми органами, тобто коли джерелом іннервації внутрішнього органу і певного метамеру є одні і ті ж сегменти і вегетативні утвори. Наприклад, як продовження емпіричного прикладу
При захворюваннях легень рекомендовано використовувати точки , що розміщені по лініям спини між хребцями Th1 – Th 6 в області грудей вище молочних залоз а також точки по долонно-променевій лінії верхніх кінцівок. Відомо, що легені іннервуються переважно за рахунок сегментів ThII-ThVI частково за рахунок СІІІ-СV і Th1
Так наприклад при хворобах шлунка, рекомендовано. Дія на акупунктурні точки що розміщені по лініям верхньої частини живота; при захворюваннях кишківника – точки, що знаходяться по лініям нижньої частини живота.. Нижче приводяться Акупунктурні зони по S. Yanagyia 1956.Такі рекомендації досить обгрунтовані з сучасної позиції . Акупунктурні зони по S. Yanagyia 1956 поділ тіла людини на зони впливу
Дія на точки тої чи іншої докалізації має свої особливості в характері реакції відповіді.
Так стимуляція точок спини характеризується більше локалізованою сегментарною реакцією.
Це повязано з тим що в малодиференційованих частинах тіла (тулуба) окремі метамери іннервуються переважно одним сегментом і тому подразнення цього метамеру веде до реакції тільки одного сегменту. (часткова габітурація нейронів) Напевне більше виражена топографічна скерованість при дії на акупунктурні точки тулуба обумовлена більше повним сегментарним співпадінням соматичних і вісцеральних і вегетативних афферентів, що іннервують шкіру. В таким випадках виникає потреба для органної направленості при стимуляції тої чи іншої точки . Наприклад стимуляція точки V 17 вплива на функцію діафрагми а точка V 13 – на функції легень , тоді як точка V 15 впливає на роботу серця. Тому лікар при підборі точок повинен враховувати такі факти. При дії на метамери більш дифференційованих частин тіла (дистальні відділи кінцівок) наступає відповідна реакція являється більше загальна.
Це пояснюється тим що що у іннервації наприклад руки приймає участь шість сегментів, зі значною зоною перекриття. При цьому можна мати часткове неспівпадіння іннервації дерматомів міотомів і склеротомів. (див. попередні і наступні слайди) Окрім соматичної іннервації існує і вегетативна іннервація, неспівпадіння якої яскраво прослідковується на кінцівках. Так соматична іннервація верхньої кінцівки забезпечується сегментами СV-ThІІ, натомість -вегетативна іннервація – ThIV-ThVII. Нижня кінцівка відповідно іннервується сегментами – L1- SII , Thx-LII (див. наступний слайд) Існує значне неспівпадіння соматичних і вегетативних проекцій у сегментах спинного мозку. Одже, при дії на акупунктурні точки кінцівок буде задіяно значне число нейронних популяцій, розміщених у різних сегментах. Прикладом задіювання різних нейронних популяцій стає акупунктурна точка GI4 яка охоплює у відповідну реакцію біля семи сегментів (три з них через соматичні відділи – СVI-CVIII, чотири через вегетативні Th4-Th7)
Стає зрозуміло чому дана точка (і інші в області іннервації кисті і стопи) являється точкою загальної дії і укол в таку точку активно впливає на функцію шлунка і кишківника
(при голковколюванні в цю точку GI4 через 1-3 хв. Починається активна перистальтика ) Іннервація шлунка забезпечується сегментами – Th6-Th8, руки – сегменти – Th4-Th7
тобто, має місце сомато-вісцеральне перекривання впливу. (див презент. Сегментарна і вегетативна іннервація органів) Топічна взаємодія сомато-вісцеральних афферентів прослідковується також на стовбуровому таламічному і кірковому рівні центральної нервової системи. (Ноздрачев А.Д.1983).
Наприклад, шкіра і нижчерозміщені тканини що іннервуються сідним нервом і органи, що іннервуються підчеревним нервом мають у підкіркових утворах (заднєвентральне ядро таламуса) однакове представництво, тобто вторинні чутливі нейрони закінчуються на одному рівні і на одних і тих же клітинах. Тому при захворюванні цих внутрішніх органів доцільно застосовувати точки в зоні іннервації сідничного нерва. Такі зони перекриття встановлено лише для окремих нервових стовбурів і внутрішніх органів. Вимагають подальшого вивчення добре відомі методики дії на тканинні структури, що ідуть від різних зародкових листків (екто- і мезо- і ендодерми) і органна рефлексотерапія) У більшості варіантів випадків лікарю приходиться шукати оптимальні варіанти для підбору а купунктурних точок. Голкотерапія передбачає строго індивідуальних підхід до лікування кожного хворого, то враховувати варто різні фактори стану хворого і періоду хвороби.
В одному випадку достатньо впливу на сегментарні точки і в другому варто підключати інші методі – наприклад точки що впливають на стовбурові і кіркові відділи мозку. У рефлексотерапії немає строго фіксованих рекомендацій по впливу на той чи інший орган чи систему. У кожному випадку є свій оптимальний варіант і декілька додаткових.
Характерно, що, древні лікарі Сходу емпірично встановили велику кількість способів впливу на один і той же орган зафіксувавши це в правилах – “мати-син” “чоловік-жінка” Як ілюстрація можна навести приклад.
Наприклад: для стимуляції на функцію наднирників діють на точки T4 , V23 і другому випадку, як інший варіант аурікульрні точки АР13, АР51.
Умілою комбінацією і стимуляцією АТ можна досягнути нормалізацію зміненої функції.
(В. Лисенюк И. Самосюк 2004)
(Стародавні концепції)
Концепція “чжан-фу”
Концепція “чжан-фу” це стародавня китайська концепція, що пояснює функціональні зв’язки внутрішніх органів людини і формується згідно принципу “інь-ян”.
Традиційна китайська медицина внутрішні органи поділяє на п’ять органів “чжан”, що відносяться до інь, та шість органів “фу”, що відносяться до ян.
По теорії руху енергії по “у-сін”, через різницю енергетичних властивостей органи можуть стимулюватися і гальмуватися.
Давні лікарі казали, що накопичувальні (паренхіматозні органи це “чжан”) і порожнинні це органи “фу”, співвідносяться так само як “інь-ян”. Анатомія органів мало вивчалася, переважно надавали значення функції органів.
Таким чином всі органи поділялися на чжан, фу і додаткові.
До “чжан” органів
До “чжан” органів належали:
легені,
селезінка,
серце
перикард,
нирки,
печінка,
Ці органи накопичувальні. Вони очищали і переросприділяли енергію, були органами які є резервом організму, інські.
До категорії “фу” – порожнинні органи
До категорії “фу” – порожнинні органи
шлунок,
товстий кишківник,
тонкий кишківник,
сечовий міхур,
жовчний міхур,
і три частини тіла – верхня, середня, і нижня, мають функцію травлення, всмоктування, виділення, виконують роль “майстерні”.
До додаткових органів відносили головний і спинний мозок, кістки, кістковий мозок, м’язи, матку, оскільки неоднорідні, а їх функціональний стан не міняється так часто як у органів категорії чжан і фу.
Теорія “у-сін”
Теорія “у-сін”, у якій термін “у-сін” – перекладається як “п’ять першоелементів”, проте вірно говорити про п’ять рухів (фази видовження) — чи п’ять першостихій – (“сін” буквально означає “рух”).
Згідно теорії п’яти першоелементів Всесвіт утворений рухом і перетворенням п’яти основних першоджерел: дерева, вогню, землі, метала і води.
Ці першоелементи знаходяться у безперервному русі, визначеній і тісній взаємодії один з одним, породжують один одного і створюють умови один для одного.
Використання теорії “у-сін”
Теорія “у-сін” в медицині використовується для пояснення фізіології і патології, зв’язків між органами і системами, а також взаємовідношення організму з оточуючим середовищем.
Теорія являється відображенням стихійного (емпіричного) матеріалізму Давнього Сходу і знаходиться у нерозривному зв’язку з концепцією “Інь-ян”.
Як аналізується захворювання згідно східній медицині
З допомогою традиційної діагностики захворювання аналізується з виділяється з числа других і класифікується у відповідності з його симптомами.
Для цього китайська медицина користується численними синдромами.
Якщо до початку лікування проводилася традиційна китайська діагностика, яка привела до виявлення певного синдрому можна думати про раціональне застосування чжен-цзю терапії.
Особливість традиційної східної медичної терапії
Особливість традиційної східної медичної терапії складається в тому, що в даному випадку проводиться далеко не просто симптоматичне лікування.
З другого ж боку не вимагається як сучасній медицині повного клінічного діагнозу.
Китайська медицина зводить все до того, що різні захворювання можуть мати на різних стадіях схожі симптоми.
Синдромальна діагностика
В тісному зв’язку з діагнозом знаходиться застосована в китайській медицині терапія, причому синдром і метод лікування повинні відповідати один одному.
Тим самим синдромальна діагностика являється основною для ефективного лікування.
Механізми акупунтурного обезболення
На гіпоталамічному рівні. На гіпоталамічному рівні відбувається модуляція вегетативної реакції на біль і виділення ендорфінів.
Гіпоталамус визначає гормональний фон акупунктурної аналгезії, оскільки тут виникає повязана секреція опіоїдних і неопіодних пептидів. По висхідних чутливих шляхах акупунктурні сигнали досягають кори головного мозку – другої соматосенсорної ділянки кори, де відбувається виділення (аналіз) екстремальної ситуації або включення ендогенного антиноціцептивного механізму як прояв захисної реакції організму.
(Коркушко О.О. / Київ — 2001 р.
“електодіагностика та лікування в рефлексотерапії”)
Повідомлено про статті де вказується дія рефлексотерапії на продукцію ендогенних опіодів. Засвідчено, що у разі акупунктури підвищується вміст опіоїдів у СМР паралельно з підвищенням больового порога. У разі черезшкірної електронейростимуляції збільшується концентрація бета-ендорфіну в крові, що прямо корелює з рівнем больового порогу і ступенем вираженості викликаних соматосенсорних потенціалів незалежно від типу дії. Надмірна активізація опіоїдних механізмів антиноцицепції зумовлює вроджену аналгезію, тобто такий стан при якому відсутність больової чутливості не супроводжується жодним неврологічним чи соматичним порушенням. Роль енкефалінів
Виявлено, що енкефаліни є гальмівними нейротрансміттерами для спеціфічних нейрональних систем, які беруть участь у регуляції сприйняття болю.
Нейрональна опіантна антиноціцептивна система забезпечує супраспінальний контроль болю на рівні спинного, довгастого і середнього мозку, спрацьовуючи під дією стимулів на рівні больового порога
Найбільша концентрація опіантних рецепторів виявлену у задніх рогах спинного мозку, ядрах шва довгастого мозку, ретикулярному парагігантоклітинному ядрі, центральній сірій речовині середнього мозку, гіпоталамусі, медіальних ядрах таламуса,
Лімбічній системі. Саме тут імуноцитохімічним методом ідентифіковані ендогенні опіоїди.
Активізація опіатергічних нейронів
Через висхідні шляхи активізовуються опіатергічні нейрони сірої речовини середнього мозку, і через велике ядро шва і ретикулярне парагігантоклітинне ядро аналгезивна дія спрямовується на енкефалінергічні нейрони спинного мозку
Гормональна протибольова система також активізовується ноцицептивними стимулами. Афферентна імпульсація досягає гіпоталамуса і гіпофізу, зумовлюючи звільнення АКТГ і бета-ендорфіну та гальмування релейних ноцицептивних нейронів на рівні таламуса і спинного мозку і через систему кровопостачання впливає на опіатергічні нейрони центральної сірої речовини середнього мозку. Таким чином можливий механізм акупунктурного знечулення поснюється теорією “воротного контролю болю”
Теорії болю (гіпотези акупунтурного знечулення)
На теперішній час найрозповсюдженішими залишаються теорія “вхідних воріт” R. Melzak, P. Wall (1970, 1979), R. Melzak (1974); теорія “спінального рефлексу” F.Mann (1973), теорія “двох воріт” Chang Hsiang Tung (1975).
Основним механізмом акупунктурної аналгезії вважають взаємодію аферентних сигналів на різних рівнях центральної нервової системи.
Велике значення має при її використанні належить подразненню певних точок акупунктури – рефлекторних аналізаторів.
Одні автори вважають, що при цьому порушується прохідність больових імпульсів з периферії, інші пишуть, що в основі акупунктурної аналгезії лежить подавлення спінальних імпульсів.
Теорія “вхідних воріт”
Автори теорії R. Melzak, P. Wall (1970, 1979) вважають, що велике число точок акупунктури знаходиться в мускульно-моторних точках чи поряд з ними. Велике значення має досягнення передбачених відчуттів чи відчуття проходження електричного струму, почуття оніміння, печії, тепла і інших.
Це викликає подразнення мієлінових нервових волокон великого діаметру, що легко стимулюються і з великою швидкістю розповсюджують імпульси з “вхідними воротами” в клітинах “желатинозної субстанції” спинного мозку чи “першими воротами” в таламусі, які блокують больові імпульси з больового вогнища і тонких немієлінових волокон, що повільно проводять імпульси.
Теорія “вхідних воріт”
(продовження)
Включаються послідовно центральні механізми від периферії до кори головного мозку: спінальні, ретикулярні, таламічні і кортикальні – “другі ворота”.
Нервова ендогенна система контролю болю локалізується в дієнцефальній, мезенцефальній ділянці і в продовгуватому і в спинному мозку. S.Smause, 1982).
Вважають, що пошкодження тканин в ділянці точок акупунктури при інтенсивній їх стимуляції приводить до синтезу і звільнення медіаторів запалення (гістаміна, простагландина, брадикініна), які активізують нервові закінчення, наприклад немієлінізовані волокна.
Механізми протибольової дії акупунтури
Механізми протибольової дії, акупунктури можна пояснити також впливом на гіпоталамо-гіпофізарного-адреналову систему, підвищенням рівня АКТГ, кортизону і активації ендогенних антиноцицептивних процесів.
Акупунктурна аналгезія виникає лише через 20-40 хвилин після введення голки і триває протягом 1 години і більше, що дозволяє передбачити зв’язок її з біохімічними і гуморальними змінами (P. Pomeranz, 1977).
Механізми акупунктури
Механізми акупунктури можна уявити в наступному вигляді, враховуючи сучасні нейрофізіологічні основи вегетативної нервової системи.
На сегментарному рівні вона нормалізує аферентну імпульсацію з внутрішніх органів так і еферентні регулюючі впливи до внутрішніх органів з відповідних зон і центрів головного, спинного мозку, через вегетативні ганглії і нерви.
Сучасні наукові уявлення
Тобто, сучасні наукові спостереження пояснюють механізм дії рефлексотерапії через полімодальну конвергенцію — пояснення: (надходження подразнень з екстеро- та пропріо-рецепторів на одні і ті ж нейрони різних рівнів центральної нервової системи) імпульсів, що йдуть по вісцеральних і соматичних аферентних шляхах на різні ієрархічно організовані рівні нервової системи і зумовлюють зміну роботи функціональних систем організму.
Функціональна система організму
Функціональна система організму, це динамічний взаємозв’язок сукупності органів, тканин і фізіологічних систем, що забезпечує досягнення успіху у певному виді (фізіологічній чи патологічній) діяльності організму.
При цьому варто взяти до уваги той факт, що робота кожного органу і його мозкового центру здійснюється ніби колоподібно: рецептори працюючого органу інформують центр про здійснену роботу, отримуючи у відповідь нові сигнали і точні виправлення.
Патологічна функціональна система
При кожному захворюванні формується патологічна функціональна система, що об’єднує органи і системи з метою захисту організму від шкідливої дії. Усі регулювальні системи зв’язані між собою прямим і зворотними зв’язками. Окремі рівні регулювальних систем перекриваються анатомічно, і функції їх нашаровуються. У зв’язку з цим незважаючи на чітке анатомічне розмежування окремих органів функціонально вони можуть брати участь у роботі функціональних систем. Формування стійкої патологічної системи. Формування стійкої патологічної функціональної системи супроводиться появою домінантних вогнищ збудження в корі головного мозку. Пізніше вогнище первинного збудження може зникнути, а патологічна функціональна система продовжити своє існування за рахунок роботи домінантного вогнища збудження, яке для свого посилення притягує найрізноманітніші збудження, що надходять в кору головного мозку. Мета лікувального впливу
Тому метою будь якого лікувального впливу стає ліквідація патологічної функціональної системи.
При дії будь-яким видом фізичної енергії на рецептори біологічно активних точок формується функціональна система. Якщо точки впливу підібрані вірно, у новоствореній функціональній системі беруть участь нейрони, які знаходяться раніше виниклій патологічній функціональній системі. Пояснення Останнє пов’язане з тим, що певні ділянки шкіри і внутрішні органи мають спільне представництво в нейронах спинного мозку. Нейрон, що є під потоком імпульсів, перестає надійно функціонувати і створює передумови для випадання його з замкнутого ланцюга циркуляції в патологічній системі. Такі основні чинники, що пояснюють вплив рефлексотерапії на організм людини. Попереднє пояснення ґрунтується на моделі функціональних систем акад. П.К.
Анохіна. Академік П.К. Анохін запропонував модель організації і регулювання поведінкового акта, в якій є місце для всіх основних процесів і станів. Вона отримала назву «моделі функціональної системи». Концепція академіка Анохіна П.К. Суть данної концепції проф. П.К. Анохіна заключається в тому, що людина не може існувати ізольовано від оточуючого світу. Вона постійно відчуває дію зовнішіх факторів середовища. Дія зовнішніх факторів була названа «обставинна аферентація». Одні фактори для людини несуттєві або неусвідомлюються, абе інші – другі як правило незвичні – викликають відповідну реакцію. Ця відповідна реакція має назву – «орієнтована реакція». Вся дія на людину, обєкти і умови діяльності, поза залежністю їх значимості сприймаються людиною у вигляді образу. Цей образ співвідноситься з інформацією, що зберігається в памяті і мотиваційних установках людини.
Причому, процес спіставлення здійснюється через свідомість, що приводить до виникнення рішення і плану поведінки.
Коротка інтерпретація
В центральній нервовій системі очікуваний результат дії представлений у вигляді своєрідної нервової моделі, названої Анохіним: «акцептором результата дії»: Акцептор результата действия — це ціль, на яку направлена дія.
Рівні сприйняття оточуючого світу людини — структура, представлена накопиченими в еволюції і в процесі суспільного та індивідуального досвіду людини семи інших систем в яких представлені і обособлені категорії субєктивної оцінки індивідуумом середовище і власна поведінка.
психологічними дослідженями виявлено сім рівнів сприйняття людини: що графічно можна зобразити як піраміда: міссия, самоуявлення, самоствердження, здібності, люди мого оточення, поведінка, оточення
ІСНУЮТЬ ІНШІ НЕ МЕНШ ВАЖЛИВІ МОДЕЛІ І ПОЯСНЕННЯ РЕФЛЕКСОТЕРАПІЇ.
Європейський погляд нетадиційної медицини
Нетрадиційна (європейська медицина) при діагностиці, вивченні і етіології, патогенезі, методі лікування передбачає користуватися конкретними категоріями (морфологічними, фізіологічними, біохімічними і т.д.).
Тому, більшість досліджень західноєвропейських вчених по механізму акупунктурної дії направлені головним чином на вивчення окремих сторін акупунктурного впливу на організм людини.
Власне, тому не даремно, що окрім приведених вище теорій існує значна кількість інших, не менш цікавих теорій пояснення механізму дії акупунктури.
Існує тканинна теорія
Основними факторами дії згідно теорії являються некрогормони і продукти білкового розпаду, що утворюються при травматизації тканин у місці введення голки.
Теорія нормалізації капілярного кровотоку.
У відповідності з нею під впливом голкотерапії нормалізується капілярний кровоток з наступним вторинним усуненням патології того чи іншого органу.
Теорія “малого атомного вибуху”.
Введення голки і стимуляція точки ведуть до розпаду тканин і молекул з наступною мікро ланцюговою реакцією.
Теорія “гістамінного вирівнювання”.
При голкотерапії згідно даної теорії рефлекторно через відповідні сегменти спинного мозку і симпатичну частину вегетативної нервової системи в уражених тканинах хворого органу нормалізується вміст гістидіну і утвореного через нього гістаміну; — в результаті відбувається дія на кровоток в капілярах і нормалізація обміну.
Хіміко-гуморальна-невральна концепція.
Ведуче значення надається простагландинам, що грають активну роль в нормалізації мікро циркуляції і нормальному функціонуванні так званих нейромускулярної одиниці, чи васкулонейромускулярної одиниці.
Природа явища, що забезпечує терапевтичний ефект при дії на певні ділянки шкіри, значно складніше, ніж ті місцеві локальні зміни, що відбуваються в точках введення голки. Іонні процеси, роль некрогормонів, виділення гістаміну – все це не може розглядатися як серйозна основа механізму рефлексотерапія, не кажучи вже про малих розмірах цих змін. Перебільшення значення місцевих факторів суперечить всьому історичному досвіду і тим реальним механізмам, що лежать в основі рефлексотерапії (Р.А. Дуринян, 1980).
Електричні теорії:
а) біоелектричні токи що виникають при голковколюванні мають лікувальну дію в зв’язку з явищами резонансу, тобто спів падінні довжини хвилі і частоти коливання виникаючих біотоків з аналогічними показами тканин хворого органу.
Б) зміни місцевого електричного заряду при введенні голки в АТ мають вплив на електричний заряд цілого організму.
Потенціал, що іде в місці дії голки і розповсюджується по ходу каналу, і служить додатковим подразником первинної точки дії і точок, які розміщуються по ходу каналу.
Важалося, що різний електричний потенціал золота і срібла, з яких зроблені голки, грає неабияку роль в такому механізмі. Е.Л. Мачерет як і інші П.Я. Гапонюк Ю.Ф. Перов, (1981) вважали схожий механізм не зовсім основним, інакше як пояснити ефект дії і звичайної не металічної бамбукової палочки, без її прямого впливу на електричні властивості шкіри.
Термоелектрична концепція.
Згідно цієї теорії звертаючи увагу на термоелектричний первинний механізм дії акупунктурної голки, відмічають, що введення голки являється термозондом і може так впливати на тепловий гомеостаз організму в цілому.
Оскільки голка попадає в електролітне середовище і в зв’язку з градієнтом різних температур на ній виникає електричний потенціал, енергетично найбільш адекватний для дії на нервову систему.
При цьому відмічають двохфазність зміни температури і відповідно функціонального стану точок дії на введення акупунктурних голок
Біоелектричні і інформаційно-енергетичні теорії.
Живий організм, взаємодіючи з оточуючим середовищем повинен адаптуватися до умов середовища забезпечуючи гомеостаз як умову вільного життя і оптимального самовираження. З біофізичної точки зору організм представляє собою енергетичну систему, в існуванні якої велике значення мають електричні і електромагнітні процеси.
Наявність власного енергетичного поля людини визнає багато вчених. (Акад. А.А. Миколин).
Біоелектричні і інформаційно-енергетичні теорії.
Ю.П. Лиманский (1990) висунув гіпотезу про те, що акупункутрні точки представляють собою специфічну систему, що адекватно сприймає і передає в мозок сигнали про зміни електромагнітних полів Землі і метеофакторів, назвавши її “екоцептивна чутливість”.
Ця система представляє собою спеціальний аферентний вхід, через який організм постійно контролює якісні і кількісні параметри факторів зовнішнього середовища.
Ця інформація інтегрується в мозок з аналогічною інформацією, отриманою через систему вісцеросенсорної чутливості від внутрішніх органів і використовується мозком для запуску адаптативних механізмів, направлених на ослаблення чи повну компенсацію негативних змін в функціональних системах організму.
Нейрорефлекторні теорії.
Гіпноз і акупунктура. Багато дослідників вважає, що механізм дії акупунктури, пов’язаний з нервовою системою.
Деякі лікарі вважають, що акупунктура є різновидом психотерапії, своєрідним “ритуальним гіпнозом” чи плацебо.
Проте є свідчення, що роль гіпнозу при рефлексотерапія аналогічна як і при любій іншій медичній маніпуляції.
Згідно сучасній, більш новішій концепції, гіпноз, це змінений стан свідомості, що характеризується здатністю напрямлено змінювати пам’ять і сприйняття.
На відміну від психотерапії при голковколюванні обов’язковою умовою отримання терапевтичного ефекту являється подразнення соматичних рецепторів і нервових волокон периферичної нервової системи.
Рефлекторні механізми акупунктури.
Рефлекторний принцип голковколювання, припікання і інших методів дії на АТ являється загальноприйнятим.
Багато вчених притримувались вегетативно-рефлекторної теорії дії голковколювання і припікання, розробленої Щербаком А.Е. (1936).
Згідно цієї теорії основна роль в механізмі дії голковколювання належить вегетативній нервовій системі, шкірно-вісцеральним співвідношенням.
Ці дані не заперечуються, але до теперішнього часу уточнена роль у теорії рефлексотерапія і нейрогуморальних факторів
Дякую за увагу!
Не дивлячись на представлені теорії акупунтури, не вивчені до кінця механізми і патогенез впливів акупунтури, що залишає поле діяльності для науковців.
КРОВОВИЛИВ В МОЗОК,
