НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДУ електронейроміографії
Цикл ТУ ”Функціональна діагностика центральної нервової системи”
Автор презентації к.м.н. Олексюк-Нехамес Алла Григорівна
Досягненням розвитку електронейроміографії як нейрофізіологічного методу було створення сучасної концепції морфофункціональної організації нервово-мязевих систем, які дозволять адекватно інтепретувати спостереження які є у фізіологічних і патологічних змінах електрогенезу м’язів.
ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ЕЛЕМЕНТОМ скелетного м’язу являється м’язове волокно.
Скорочення м’язового волокна відбувається в результаті збудження, що до нього приходить по руховим нервовим волокнам. Одним з базових понять у электронейроміографії є рухова одиниця. Рухова одиниця – елемент який пояснює зв’язок м’язового волокна і збудження. Рухова одиниця (РУ) – це функціональна одиниця нейромоторного апарату, представляє собою групу м’язових волокон, що іннервується одним мотонейроном передніх рогів спинного чи мозку рухових ядер мозкового стовбура
У залежності від функціонального призначення РУ можуть включати різне число м’язових волокон: від 10—25 у дрібних м’язах до 2000 у великих м’язах, що несуть основне антигравітаційне навантаження
Збудження з нервового волокна на м’язове передається в нервово-мязевому синапсі з часовою затримкою 0,5-1 мс.
В стані спокою є поляризація мембрани м’язового волокна, що складає 90 мВ.
Ця різниця потенціалів обумовлена різницями концентраціями іонів натрію і калію в інтрацелюлярній і екстрацелюлярній рідині.
Ця швидка послідовність деполяризації, інверсії потенціалу і реполяризації мембрани носить назву “потенціал дії м’язового волокна”. В клінічній електроміографії при позаклітинній регістрації макроелектродом потенціал дії м’язового волокна представлений негативним піком тривалістю 1-3 мс.
Потенціал дії (визначення)
Потенціал дії спонтанно розповсюджується вдовж м’язового волокна в обох напрямках, супроводжуючись м’язовим скороченням, з запізненням на 0,5-2 мс по відношенню до основного потенціалу деполяризації м’язового волокна. Спостерігаються при проведенні голкової ЕНМГ і потенціали фібриляції, які є потенціалами дії одного м’язового волокна, що є поблизу голкового електроду, що введений в м’яз.При збудженні мотонейрону відповідно збуджуються усі м’язові волокна, які вони іннервують.
В результаті і регіструється “потенціал дії” “- ПД” “РО”, потенціал дії рухової одиниці.
Він представляє собою суму ПД багатьох м’язових волокон, має більшу амплітуду ніж потенціал фібриляції.
Тривалість потенціалу більша ніж тривалість потенціалу фібриляції, оскільки збудження окремих м’язових волокон відбувається не синхронно, через різний час розповсюдження потенціалу дії за кінцевими гілочками.
Самі м’язові волокна всередині м’язу об’єднані у групи, що називаються нервово-мязевою одиницею “РО” , вони є сукупністю м’язових волокон, що іннервуються одним мотонейроном передніх рогів спинного мозку чи ядер стовбуру мозку. По тій же причині ПД РО може бути двох-, трьох-,іноді поліфазним
Наприклад, при міопатії ПД (потенціал дії рухової одиниці) РО поліфазні, вкорочені і низько амплітудні (що
Є діагностичним критерієм)
