Анатомо-фізіологічні особливості структур вегетативної нервової системи

автор лекції по вегетології: канд.мед.наук нейрофізіолог невролог лікар вищої категорії Олексюк-Нехамес А.Г. Вегетативна нервова система

У вегетативній нервовій системі розрізняють сегментарний і надсегментарний відділи (рис. 18). До сегментарного відділу від­носять ядра деяких черепних нервів та бічні роги спинного мозку, а також симпатичні і парасимпа­тичні вузли, вегетативні волокна, які входять до складу корінців, спинно-мозкових і черепних нер­вів, та вегетативні нерви.

Рис. 20. Парасимпатична частина ве­гетативної нервової системи:

/ — середньомозковий відділ; 2 — бульбар-ний відділ; 3 — крижовий відділ; 4 — тазо­ві нутряні нерви; 5 — тазові вузли та пост-гангліонарні волокна до органів малого таза; 6 — прегангліонарні волокна, що про­ходять в складі блукаючого нерва; 7 — вуз-ли-черевного аортального і верхнього бри-жового сплетення (змішані) і постгангліо-нарні волокна до шлунка, печінки, нирок, підшлункової залози І кишок; 8 — вузли грудного аортального сплетення (змішані) та постгангліонарні гілки до легенів; 9 — вузли серцевого сплетення (змішані) та постгангліонарні волокна до серця; 10 — проміжний нерв; 11 — передвузлові пара­симпатичні волокна проміжного нерва, які проходять у складі барабанної струни; 12 — піднижньощелепний вузол та постга­нгліонарні волокна до під'язикової і під-нижньощелепної слинної залози; 13 — язи-коглотковий нерв; 14 —вушний вузол та постгангліонарні гілки до привушної зало­зи; 15 — крилопіднебінний вузол та пост­гангліонарні волокна до слізної залози і залоз порожнини рота і носа; 16 — окору-ховий нерв; 17—- війчастий вузол та пост­гангліонарні волокна до війчастого м'яза І до сфінктера зіниці. (ПрегангліонарнІ во­локна зображені одиночними лініями, пост­гангліонарні — подвійними.)

Сегментарний апарат нервової системи представлений клітинними група­ми (перші нейрони), розміщени­ми в сірій речовині бічних рогів спинного мозку від VIII шийного до II і III поперекових сегментів (рис. 19).

Аксони цих клітин у складі передніх корінців, а потім білих сполучних гілок (rr. Comunicantes albi) входять до вузлів симпатичного стовбура (ganglion truci sympathici) (пара вузли), які розміщені симетрично у ви­гляді ланцюжків по боках хребтового стовбура, по 16—25 вузлів з кожного боку. В куприковім відділі обидва ланцюжки з'єдну­ються за допомогою непарного вузла (ganglion impar).

Деякі волокна пронизують вузли симетричного симпатичного стовбура і закінчуються в них або інтрамуральних вузлах. В цих вузлах розміщені другі нейрони, відростки яких ідуть безпосе­редньо до того чи іншого органу.

Таким чином розрізняють перед-вузлові (передгангліонарні) і післявузлові (постгангліонарні) ве­гетативні волокна. Волокна, які йдуть до вузлів черевної порож­нини, зливаються у великі нервові стовбури — нерв нутряний ве­ликий (n. splanchnicus  major) від V—IX грудних вузлів та нерв нутряний малий (n. splanchnicus  minor) від X—XI грудних вузлів.

 Найбільшими превертебральними вузлами є парний черевний вузол (ganglion celiacus), верхній та нижній брижові вузли (gangliorum mesentericum superius et inferius) Волокна клітин бічних рогів, які не йдуть до зазначених вузлів (паравертебральних, превертебральних та інтрамуральних), під­ходять до соматичних периферичних нервів і в їхньому складі йдуть до м'язів, судин, шкіри та її придатків (потові залози та м'язи, які піднімають волосся).