запитання: 0677452596
Запаморочення – як порушення орієнтації у просторі. Одна з найчастіших скарг , що поступаються тільки болю голови у пацієнтів неврологічного профілю працездатного віку.Причиною запаморочення є дисбаланс сенсорної інформації , що надходить від основних афферентних систем, які забезпечують просторову орієнтацію, вестибулярної, зорової, та пропріоцептивної орієнтації – а також порушення центрального опрацювання цієї сенсорної інформації та еферентного ланцюга – рухової відповіді. Дисбаланс у сприйнятті, опрацюванні і відтворенні інформації найчастіше виникає через наявність у пацієнтів різних вікових груп вертебро-базилярної недостатності.
Вертебро-базилярна недостатність, за визначенням ВООЗ 1981 це Зворотне порушення функції мозку викликане зменшенням кровопостачання структур головного мозку судинами вертебро-базилярного басейну, до яких належать хребетні артерії, основна артерія, дві задні мозкові артерії та декілька мозочкових артерій кровопостачання . Власне від передньої нижньої артерії мозочка відходить слухова артерія яка поділяється на вестибулярну, кохлеарну і кохлеовестибулярну , що васкуляризують структури внутрішнього вуха, які крім сприйняття звукових подразнень , відповідають і за аналіз положення тіла у просторі.
Вертебро-базилярна система забезпечує кров’ю майже третину мозку: а саме всі відділи стовбура мозку, мозочок, задні відділи півкуль мозку (потилична частка, частково тімяна медіо-базальні відділи скроневої частки) , частину таламуса та гіпоталамус. Основні причини розвитку вертебро-базилярної недостатності є Екстравазальна компресія хребетної артерії остеофітами поперечних відростків шийних хребців, мязовою тканиною , атеросклероз судин головного мозку, уроджені аномалії судин вертебро-базилярного басейну, підключичний стіл-синдром і інші. Враховуючи те, що запаморочення є однією з найчастіших скарг при вертебро-базилярній недостатності слід віддиференціювати і уточнити характер тих відчуттів , що пацієнт вкладає в поняття “запаморочення “. Відчуття обертання навколишніх предметів чи власного тіла в одній площині називають системним запамороченням, а відчуття провалювання, падіння – несистемним. Системне (вестибулярне) запаморочення виникає при ураженні лабіринту або корінця кохлеарного нерва, вестибулярних ядер у стовбурі мозку, коркового представництва в скроневій частці мозку. При ураженні мозочка , підкірково гіпоталамічної системи, кори лобної тімяної й потиличної часток виникає несистемне запаморочення. Останнє є часто дебютом непритомного стану. Безпосередня причина непритомності – зниження мозкового кровотоку по магістральних артеріях голови менше рівня необхідного для забезпечення мозку глюкозою і киснем. Такий стан часто виникає при артеріальній гіпотензії , захворюваннях серця чи внаслідок вегетативної реакції. Зрозуміло що лікувальна тактика при таких станах має бути іншою , ніж при запамороченні вестибулярного походження. Запаморочення слід віддиференціювати від звичайного порушення рівноваги (нестійкості, хиткої ходи), що супроводжує багато неврологічних захворювань, але наявне воно лише при стоянні і ходьбі- а в горизонтальному положенні відсутнє. При початковій вертебро-базилярній недостатості вестибулярне запаморочення є ізольованим синдромом. При прогресувані захворювання приєднується нудота і блювання, потемніння в очах, кохлеарні синдроми, вогнищева неврологічна симптоматика. Діагноз: вертебро-базилярної недостатності . Виставляли за наявності хоча б двох з нижченаведених симптомів: приступи запаморочень (системного характеру) з нудотою, іноді блюванням, що тривали декілька днів; потиличні головні болі; елементи статичної , рідше динамічної атаксії; напади затуманювання взору, виникнення блискучих плям у полі зору; дроп-атаки; кохлео-вестибулярні синдроми;пірамідні знаки; слабкість і підвищена втомлюваність. Оклюзія дистальної частини і проксимального сегмента базилярної артерії Оклюзія вертебро базилярної артерії Найбільш частими причинами оклюзії вертебро-базилярної артерії являються атеросклеротичні оклюзії в результаті локального тромбозу внаслідок вираженого стенозу чи емболічної оклюзії із серця і крупних артеріальних джерел. Атеросклероз часто уражає обидві хребцеві артерії і в основному приводить до оклюзії проксимальних і середніх відділів базилярної системи. Емболи досягають базилярної артерії попадають в дистальний сегмент , а поєднане ураження хребцевої артерії і дистальної оклюзії базилярної артерії, як правило вказує на артеріоемболічноу подію. Інфаркти мозочка за даними дифузно- тензорної МРТ КТ і цифрова субтракційна ангіографія пацієнта дистального сегменту базилярної артерії Ділянки кровоживлення в середньому мозку Загально-прийнятим напрямком лікування весибулярного синдрому. і вестибулярного запаморочення є застосування середників що пригнічують збудливість вестибулярного центру, препаратів бетагістину-дигідрорхлориду – агоніста Н1— рецепторів, які беруть участь в стимуляції нейронів вестибулярних ядер і блокатора Н3-рецепторів. (Вестібо, вестінорм, бетасерк) Проте одна із центральних ланок патофізіології Цереброваскулярної події незалежно від причин і механізмів її виникнення є посилення гемостатичної активації зі зміною реологічних властивостей крові. Гемореологічна та гемостатична складова присутні у всіх патогенетичних підтипах розладів мозкового кровообігу. Через те серед засобів спрямованих на покращення мозкового церебрального кровотоку в ділянці ішемічного ураження мозку посідають пентоксифіллін (трентал)– по 200 мг на добу внутрівенно на протязі 7 днів – таблетовано по 200 мг 3 р. в добу 5 тижнів Серміон (ніцерголін) по 30 мг тричі на добу, або 4 мг на 200 фіз.розчину – 7 днів. Особливий ефект у поєднанні дії бетасерку і тренталу при лікуванні вертебро-базилярної недостатності. Неоднозначна роль ейропротекторів: цитіколін, цитофлавін, кортексин, церебролізин, гліатилін. Арлеверт.
добра інформація для практичних неврологів