ЕНМГ як метод часто вирішує питання диференційної і топічної діагностики нервової системи, підбору адекватної терапії, оцінка динаміки процесу на фоні лікування, прогноз.
При цьому метод дозволяє отримати об’єктивні характеристики функції нервово-м’язового апарату з врахуванням віку хворого, патогенезу і па морфології захворювання і у цьому плані є незамінним.
Основні завдання ЕМГ:
1) оцінка стану м’язової системи;
2)аналіз функції нервового апарату;
3)виявлення змін на рівні нервово-м’язової передачі.
З врахуванням структурної організації виділяють такі рівні ураження нервово-м’язової системи, що піддаються діагностиці:
1) первинно-м’язові;
2) cинаптичні ураження;
3) невральні ураження (ураження терміналів)
• 4)нейрональні.
ЕНМГ дозволяє
• Диференціювати аксонопатії і демієлінізуючі невропатії. В залежності від важкості і динаміки основного ураження аксональна дегенерація характеризується ознаками денервації (виникненням спонтанної активності: потенціалів фібриляцій і позитивних гострих хвиль) або реінервації (збільшенням тривалості і амплітуди потенціалу дії рухових одиниць) а також редукцією інтерференційної кривої.
Але треба врахувати, що ми досліджуємо єдину систему, єдиний організм, зміни якого відображені на різних рівнях.
За способом отримання даних і характеру дослідження в ЕНМГ виділяють наступні методики:
1) сумарна, поверхнева ЕМГ;
2) стимуляційна ЕМГ;
3) голкова ЕМГ,
4) ритмічна стимуляція і визначення надійності нервово-м’язової передачі.
5) Викликані сомато-сенсорні потенціали ВССП (Викликані когнітивні, зорові і слухові потенціали)
6) Визначення симпатичного шкірного потенціалу (діагностика стану вегетативних волокон)
7) Магнітна стимуляція
Основне завдання при проведенні стимуляційної ЕНМГ являється визначення характеру ураження нерва:
• Аксональне, демієлінізуюче,
Змішане, а також розповсюдженість процесу,
• точне місця ураження нерва,
• переважне ураження рухових чи сенсорних волокон.
За розповсюдженістю ураженістю периферичних нервів досліджують на предмет діагнозу «полі невропатії»:
ПНП верхніх кінцівок;
ПНП нижніх кінцівок;
Мононевропатії:
Ураження двох чи трьох нервів (при поєднаних травмах)
• Заключення про об’єм ураження будується на основі дослідження декількох нервів:
1)переважне ураження термінальних закінчень
Переважне ураження дистальних відділів нерва
Переважне ураження проксимальних відділів нерва і корінців
Локальні (вогнищеві) ураження
Змішані мультивогнищеві
