Лекції по електрогенезу — тезиси

SKL0135Травматичні невропатії і плексопатії
лікування постравматичних чи компресійних невропатій
способи реабілітації  посттравматичних уражень
короткий зміст лекції

 (патогенез, етіологія. Електрофізіологічна діагностика)

к.мед.н.невролог, нейрофізіолог, Олексюк-Нехамес А.Г.

 Тезисний виклад зразок змісту пропонованих лекцій. (файл лекцій додається окремо в повному режимі).

 1.В лекції наводиться патогенез травматичних уражень нервів та сплетень і виділяються наступні основні причини порушень неавральної провідності.

 2.Вводиться поняття здавлення нерва, контузія, компресія і т. інше.

 3. В лекції зазначаються основні нейрофізіологічні характеристики травматичного ураження нервового стовбура, зазначаються особливості перебігу компресійно-ішемічної невропатії нерва, вводиться поняття «невпраксії».

 4. Зокрема в лекції зазначені основні види оперативного втручанняна фоні посттравматичних невропатій та КІН – компресійно-ішемічних невропатіях.

 Типи ураження периферичного волокна.

 

 

В лекції зазначені типи ураження периферичного волокна: демієлінізуючий і аксональний.  Зазначаються підвиди демієлінізуючого ураження та особливості  нейрофізіологічної картини такого ураження. Приводяться приклади різних типів ураження периферичного волокна при різних формах  захворювань периферичної нервової системи. В лекції зазначені основні нейрофізіологічні показники при різних типах ураження периферичного волокна: при де мієлінізації та при акональній дегенерації. Проводиться паралельна оцінка таких нейрофізіологічних параметрів для клінічного і динамічного спостереження хворого в ході лікування. Вводиться поняття прогнозу в залежності від типу ураження периферичного волокна.

 

Спадкові невропатії, особливості класифікації, клініки, етіології, патогенезу

Автор : к.мед.н. Олексюк-Нехамес Алла Григорівна

Спадкові моторні і сенсорні невропатії

 Елекрофізіологічні дослідження і біопсія нервів дозволяє диференціювати декілька варіантів спадкових моторних та сенсорних невропатій як з домінантним і з рецесивним типом успадкування.

Виділяють 7 типів спадкових моторних та сенсорних поліневропатій

Далі в лекції наводиться класифікація спадкових моторно-сенсорних невропатій

В лекції також наводиться порівняльна характеристика основних типів спадкових моторно-сенсорних невропатій.

В лекції розглядаються  клінічні прояви хвороби Ревсума, Танжерської хвороби, наводиться класифікація гіперліпідемії, описуються основні форми порушення обміну ліпопротеїдів. Наводиться класифікація основних форм порушення обміну ліпопротеїдів. Окремо в лекції описуються клінічні прояви наприклад спадкової сенсомоторної поліневропатії (хвороба Шарко—Мари—Тута) та інших форм. Які детально описані і надані основні нейрофізіологічні характеристики цих захворювань.
Окремо наводиться нейрофізіологічна характеристика аксонально-демієлінінзуючого ураження при різних формах спадкових поліневропатій.

 Класифікація, етіологія та патогенетичні механізми

ураження периферійного відділу нервової системи

к.м.н.  Олексюк-Нехамес А.Г.

Деякі особливості будови периферичної нервової системи.

Периферична нервова система ПНС складається із аксонів, що формують периферичні і черепні нерви, а також тіл нейронів, що залягають в передніх і бокових рогах спинного мозку, рухових і чутливих ядрах черепних нервів, спинномозкових вузлах вегетативних вузлах симпатичної і парасимпатичної частин нервової системи.

Інформація що  передається по нерву, розповсюджується не лише стереотиповими електричними сигналами, але і за допомогою хімічних передатчиків збудження – медіаторів та трансміттерів, що звільнюються в місті сполучення клітин – синапсах.

Синапси — це спеціалізовані контакти через які здійснюється опосередковано хімічно передача із нейрона збуджуючих чи гальмуючих впливів на інший клітинний елемент.

Розрізняють аксодендритичні синапси, аксосоматичні, аксо-аксональні.

В закінченнях периферичних нервів також є нервово-мязеві міоневральні синапси. Приблизно половина всієї поверхні тіла нейрону його дендритів покрита синаптичними контактами від інших нейронів. В нервовому стовбурі розрізняють три оболонки. 1. Епіневрий – рихла сполучна тканина – зв’язує пучки нервових волокон в єдиний нервовий стовбур.

2.Поліневрій – тканина, що оточує кожен пучок нервових волокон – несе гомеостатичну функцію і в функціональному відношенні являється бар’єром для більшості макромолекул.

 

Порушення функції нерва можливе головним чином в результаті як прямого його пошкодження так і ішемії, викликаної оклюзією його артерій. Останнє приводить до змін внутрістовбурової архітектоніки з одночасним переходом  порушень структури нервових волокон, нервово-мязових синапсів і нервових закінчень зміною концентрації кисню в нерві (Антонов. И.П.) В залежності від переважання самих аксонів чи мієлінових оболонок розрізняють аксонопатії та мієлінопатії.

 

Далі в лекції зазначені основні типи ураження периферичних волокон. Вказується яка роль валлерівської дегенерації. Вводиться поняття аксональної дегенерації (аксонопатії). Наводиться поняття: «блокада проведення», а також поняття ре- мієлінізації. В лекції коротко описано основні класифікаційні форми периферичних захворювань. В класифікації наводяться основні клінічні прояви деяких форм периферичних захворювань нервової системи та наводяться питання диференційного діагнозу в залежності від форми захворювання.

 

 

Добавить комментарий